ті, тобто як група давати людям більше, ніж може дати сума тієї ж кількості індивідів, що працюють окремо.
Психологічно розвиненою як колектив вважається така мала група, в якій склалася диференційована система різних ділових і особистих взаємин, що будуються на високій моральній основі. Такі відносини можна назвати колективістським [9].
Колективістські відносини визначаються через поняття моральності, відповідальності, відкритості, колективізму, контактності, організованості, ефективності та інформативності. Під моральністю мається на увазі побудова внутрішньоколективних і внеколлектівних відносин на нормах і цінностях загальнолюдської моралі. На практиці відкритість колективу проявляється в наданні різнобічної допомоги іншим колективам, які не членам колективу. Відкритість є однією з найважливіших характеристик, по якій можна відрізнити колектив від зовні схожих на нього соціальних об'єднань.
Поняття колективізму містить у собі постійну турботу членів колективу про його успіхи, прагнення протистояти тому, що роз'єднує, руйнує колектив. Колективізм - це також розвиток добрих традицій, упевненості кожного у своєму колективі. Почуття колективізму не дозволяє його членам залишатися байдужими, якщо зачеплені інтереси колективу. У такому колективі всі важливі питання вирішуються спільно і, по можливості, при загальній згоді. Для справді колективістських відносин характерна контактність. Під нею розуміються гарні особисті, емоційно сприятливі дружні, довірчі взаємини членів колективу, включають увагу один до одного, доброзичливість, повага і тактовність.
Такі взаємини забезпечують у колективі сприятливий психологічний клімат, спокійну і доброзичливу обстановку. Організованість проявляється у вмілому взаємодії членів колективу, в безконфліктному розподілі обов'язків між ними, в хорошій взаємозамінності. Організованість - це також здатність колективу самостійно виявляти й виправляти недоліки, попереджати і оперативно вирішувати виникаючі проблеми. Однією з умов успішної роботи колективу та встановлення довірчих взаємин є гарне знання членами колективу один одного і стану справ у колективі. Це знання називається інформованістю. Достатня інформованість припускає знання завдань, що стоять перед колективом, змісту і підсумків його роботи, позитивних і негативних сторін, норм і правил поведінки. Сюди ж входить гарне знання членами колективу один одного.
Ефективність розуміється як успішність рішення колективом всіх наявних у нього завдань. Одним з найважливіших показників ефективності високорозвиненого колективу є сверхаддітівний ефект. Він являє собою здатність колективу як цілого домагатися результатів у роботі набагато більш високих, ніж це може зробити така ж за чисельністю група людей, що працюють незалежно один від одного, не об'єднаних системою описаних відносин.
Таких малих груп, які повністю б відповідали всім перерахованим вимогам колективу, насправді майже немає. Більшість реально існуючих малих груп займає проміжне положення між слаборозвиненою групою і високорозвиненим колективом. По окремих своїми соціально - психологічних параметрах ці групи цілком можуть претендувати на те, щоб називатися колективами, однак за іншими серйозно поступаються.
Аналізуючи вище перераховані вимоги колективу, можна сказати, що представлену модель треба розгл...