і, одночасно, встановлювати загальні рамки для взаєморозуміння і спільних цінностей. У цьому зв'язку, навчальні програми можуть надати можливість для підтримки цінностей толерантності, взаєморозуміння та громадянської участі. Всі ці елементи повинні прийматися до уваги при розробці підручників та інших навчально-методичних матеріалів для учнів.
Відсутність базових (програм і стандартів) документів є перешкодою для розробки нових, затребуваних суспільством, курсів для учнів і впровадження їх у практику шкіл. У цьому в республіці досить інертно переймається наявний досвід.
В курсі літератури не вивчаються літературні твори класиків дунганской, уйгурської, курдської, корейської, української літератури, а також класичних творів інших народів, як це було в курсі «Літератури народів СРСР».
Оскільки мова і культура в освіті є фундаментальними елементами ідентичності, і оскільки освіта є одним з основних шляхів передачі цих елементів з покоління в покоління, освітня політика щодо мови і культури повинна розроблятися з особливою ретельністю. Освітня політика в цій сфері повинна відображати баланс між правами і обов'язками.
Існування і відтворення етнічної групи в значній мірі залежить від можливостей збереження та використання рідної мови. На практиці реалізація даного принципу ведеться за двома напрямками: 1) через створення умов для навчання учнів рідною мовою (у республіці навчання ведеться державною, російською, таджицькою, узбецькою мовами) та 2) навчання учнів - представників малих етносів рідної мови.
У республіці в даний час діє 2045 шкіл, 143 - з російською, 141 - з узбецьким і 2 - з таджицьким мовою навчання. Всього в школах з киргизьким мовою навчання навчається 736 105 учнів, в школах з російською мовою навчання - 266 841 учень, в школах з узбецьким мовою навчання 154244 учні, у школах з таджицьким мовою - 3036 чоловік.
У Киргизстані відзначається різна ступінь володіння і використання рідної мови в різних етнічних групах. Максимальну ступінь володіння рідною мовою демонструють російські, Киргизи, турки і узбеки. Характеризуючи регіональні особливості використання рідної мови, необхідно відзначити, що практично повсюдне вживання киргизького мови відзначається в Наринської, Таласської і Іссик-Кульської областях, узбецького - в Ошській, Джалал-Абадської і Баткенської областях (а також таджицького і киргизького мов).
Основна частина представників етнічних груп бажають дати своїм дітям освіту рідною мовою. Однак багато хто відзначає, що знання мови має бути затребувано. Тому все більше зростає інтерес до вивчення киргизького мови, а також до збереження, а в окремих випадках, і до збільшення годин вивчення російської мови, особливо в південних регіонах і деяких областях півночі (40%).
Більше 30% респондентів вважають за необхідне для своїх дітей вивчати узбецький мову. За даними аналізу факт володіння киргизьким мовою відзначило 14% дітей, російською - 40%, узбецьким - 25%. Отримані дані дозволяють говорити про сприятливі передумови для розвитку міжетнічної комунікації і міжетнічної взаємодії.
Все більш питаннями поглиблення міжетнічної інтеграції стурбовані батьки і в основному це стосується мовної боку забезпечення даного процесу, де головними мотивом виступає адаптація на соціально-побутово...
