і вимови зокрема. У позаурочний час, також як і на загальноосвітніх уроках і спеціальних заняттях, повинно здійснюватися постійне мотивоване мовне спілкування з вихованцями, розвиток у дітей з порушенням слуху потреби в мовному спілкуванні і підтримка всіх проявів ініціативної мови незалежно від рівня мовного розвитку, навичок вимови.
Робота над формуванням і корекцією мови припускає використання природних і спеціально створених ситуацій, що вимагають спілкування дітей. У позакласний час мова є дуже насиченою переданим смисловим змістом, що обмежує можливості для ретельної фонетичної відпрацювання слів і фраз. Крім того, в потоці мовної інформації словесний матеріал не підбирається з урахуванням фонетичного принципу, як у навчальному процесі. Формування навичок вимови в позакласний час здійснюється не стільки шляхом спеціальних вправ, скільки шляхом спілкування з оточуючими. Побудова роботи в позаурочний час може бути досягнуто тільки в умовах організованого спеціального педагогічного процесу. Однією з умов ефективної роботи з розвитку мовлення є повноцінна слухо - мовна середовище, що припускає активну усне спілкування з вихованцями на слухо-зорової основі. Мовленнєва середу - це не тільки говорить середу, в якій розвивається дитина і яка спонукає його користуватися словесної промовою в спілкуванні з оточуючими, а й опосередковане спілкування, через лист і читання. Безсумнівно, що кращою мовної середовищем для молодшого школяра з порушенням слуху і ефективною формою роботи є суспільство чують і говорять людей, де не знають його жестів і де він змушений вступати в спілкування. Контроль з боку педагога за використанням дітьми індивідуальних слухових апаратів дозволяє розширити сенсорну базу для сприйняття навколишнього світу, особливо сприйняття ними усного мовлення.
При плануванні мовного матеріалу слід дотримуватися комунікативно - тематичного принципу. Він передбачає оволодіння словами і фразами, необхідними для спілкування по тій чи іншій темі. Комунікативно - тематичне планування здійснюється спільно з учителем, виходячи з програмного змісту по розділах програми з метою закріплення, вдосконалення мовних навичок і вмінь, отриманих на уроках, оволодіння розмовно-повсякденній промовою, умінням варіювати мовленнєвий матеріал в процесі мовної комунікації, збагачення мовної практики новим мовним матеріалом. Деяку тематику занять вихователь визначає самостійно, пов'язану з проведенням шкільного свята, вечори зустрічі з дітьми із загальноосвітньої школи і т.д. У цьому зв'язку, плануючи роботу по кожному з розділів програми, вчитель і вихователь виписують з програми слова і словосполучення, які знадобляться у спілкуванні з дитиною. Формування комунікативних умінь поза класом вимагає використання різноманітних методів. У молодших класах найбільше застосування знаходять словесні, наочні, практичні методи.
Відповідно з освітніми завданнями позакласного заняття, педагог може вибрати для кожного етапу заняття найбільш раціональний комплекс методів організації навчально-пізнавальної діяльності, так як завжди в один і той же момент застосовується кілька конкретних методів. Вибір методу передбачає врахування рівня розвитку, особливостей характеру, темпераменту дітей, їх схильностей та інтересів, рівня комунікативних умінь.
У процес роботи можуть бути внесені наступні види організованою позаурочної діяльності:
щодня - підготовка домашнього завдання, індивідуальна робота, прогулянка, ігрова діяльність дітей;
понеділок - заняття із формування культурно - гігієнічних навичок, гурткова робота;
вівторок - заняття із формування культури поведінки, гурткова робота;
Середа - екскурсія,
четвер - заняття «Творчість»;
п'ятницю - сюжетно - рольова гра або гра - драматизація.
З другого класу може бути заняття з позакласного читання, з третього класу - соціально - побутова орієнтування, «Мій вихідний день».
Заняття проходять в ігровій формі (сюжетно - рольова гра, мовні ігри діалогічного характеру, рухливі ігри з мовними завданнями), у формі театралізованої діяльності (драматизація), тематичної бесіди, бесіди про прочитану книгу, про майбутню або минулій екскурсії тощо, гурткової роботі, здійснювати підготовку до мовним загальношкільні заходи, зустрічам.
При плануванні ходу заняття вихователь виділяє основні його етапи. Хід заняття не повинен копіювати урок. Кожен етап заняття являє собою організацію словесного спілкування школярів за участю їх у тому чи іншому конкретному виді позакласної діяльності. Етапи заняття необхідно варіювати. На початку занять вихователь спонукає дітей до розмови про тему і мету майбутньої роботи, до обговорення її плану. Трьох - п'ятихвилинна фонети...