ю до художньо-творчої діяльності. (63; 24)
З раннього віку діти пробують свої сили в області співу, малювання, мистецтва слова. Розвивати й удосконалювати ці схильності і здібності - одне із завдань естетичного виховання. У молодших класах вона вирішується насамперед на заняттях з рідної мови, літератури, образотворчого мистецтва, трудового навчання та музиці. На цих заняттях іноді має значення першого спонукання, яке дає поштовх до серйозних занять мистецтвом.
Як писалося в однієї статті для батьків, «... варто розбудити в дитині художника - і його не втримаєш від творчості: він обов'язково буде малювати, писати вірші або складати музику».
Відомий композитор Д.Д. Кабалевський висунув ідею про те, щоб уроки музики присвячувалися практичному вивченню музичних творів, глибокому ознайомленню учнів з відображенням у музичних творах явищ життя, моральності людей. Художник Б.М. Неменський?? азработал програму з малювання, яка замість традиційного навчання учнів малювання окремих предметів передбачає спонукання їх до творчого відображенню навколишнього життя засобами образотворчого мистецтва. Це істотно покращує естетичний розвиток учнів, розуміння ними тісному зв'язку мистецтва з людською життєвою практикою. (62; 35)
. І, нарешті, естетичне виховання має спрямовуватися на розкриття і осмислення громадянської основи мистецтва і сприяти формуванню в учнів громадських поглядів і переконань, а також моральності.
Для цього необхідно виробляти в учнів розуміння того, що справжній витвір мистецтва стверджує правду життя, пафос творчого творення прекрасного, стимулює прагнення людей до прогресу, до здійснення ідеалів добра, свободи і справедливості.
Для розкриття морального змісту мистецтва широко використовується різні форми класної та позакласної роботи, що роблять великий вплив на інтелектуальну і емоційно-моральну життя учнів, розвиваючі і зміцнюючі почуття, виховують моральну чистоту думок і поведінку. Справа в тому, що тут проявляє себе так звана емпатія, тобто перенесення себе в стан іншої людини, спонукання до співпереживання його (позитивного героя художнього твору) почуттів та емоційного стану, прагнення слідувати його діям і вчинкам. У широкому сенсі під естетичним вихованням розуміють цілеспрямоване формування в людині її естетичного ставлення до дійсності. Це специфічний вид суспільно значимої діяльності, здійснюваної суб'єктом (суспільством і його спеціалізовані інститути) по відношенню до об'єкта (індивід, особистість, група, колектив, спільність) з метою вироблення у останнього системи орієнтації у світі естетичних і художніх цінностей у відповідності зі сформованими в даному конкретному суспільстві уявленнями про їх характер і призначення. У процесі виховання відбувається прилучення індивідів до цінностей, переведення їх під внутрішній духовний зміст шляхом інтеріоризації. На цій основі формується і розвивається здатність людини до естетичному сприйняття і переживання, його естетичний смак і уявлення про ідеал. Виховання красою і через красу формує не тільки естетико-ціннісну орієнтацію особистості, а й розвиває здатність до творчості, до створення естетичних цінностей у сфері трудової діяльності, в побуті, у вчинках, у поведінці, у мистецтві. (18; 54)
Естетичне виховання гармонізує і розвиває всі духовні здібності людини, необхідні в різних областях творчості. Воно тісно пов'язане з моральним вихованням, оскільки краса виступає своєрідним регулятором людських взаємин. Завдяки красі людина часто інтуїтивно тягнеться до доброго. Мабуть, в тій мірі, в якій краса збігається з добром, можна говорити про морально- моральної функції естетичного виховання. Естетичне виховання та розвиток дітей здійснюється за допомогою системи естетичного виховання. В її основі лежить ряд принципів:
. Загальність естетичного виховання і художньої освіти обумовлена ??тим, що дорослі і діти постійно взаємодіють з естетичними явищами в духовному житті, повсякденній праці, спілкуванні з мистецтвом і природою, у побуті та міжособистісному спілкуванні.
. Скрізь і завжди супроводжує їх красиве і потворне, трагічне і комічне. З цього випливає, що не може бути всебічно, гармонійно розвиненої людини без естетичної грамоти, ідеалів, естетичного розвитку і художньої освіченості, без уміння в роботі доводити якість продукції до естетичної досконалості.
Тому загальність і обов'язковість естетичного виховання та розвитку буквально всіх дітей є найважливішою умовою формування соціально активної особистості в дитячому віці, її підготовки до духовного життя і праці. Організація системи естетичного виховання грунтується також на принципі комплексного підходу до всього справи виховання. В естетичному вихованні школярів різні види мистецтва взаємодіють між собою, компл...