оформлення даних текстів відносяться до канцелярської різновиди письмовій літературної норми, яка і є їх стилістичною основою. Нагадаємо, що для канцелярського стилю характерна відсутність емоційної інформації і велика кількість так званих канцелярських кліше. Тому при перекладі таких текстів велику роль відіграє наявність аналогового тексту, тобто зразка відповідних документів мовою перекладу. Відповідно тексти документів переводяться на основі вивчення аналогових текстів, існуючих в мові перекладу. Юридичні терміни виступають на загальному тлі письмовій нейтральної літературної норми мови в її канцелярської різновиди, тому в процесі роботи над текстом перекладу рекомендується здійснювати вибір відповідностей на користь мовних засобів канцелярського стилю. Одиниці перекладу - морфема, слово, словосполучення і пропозиція. Основні види відповідностей - однозн?? чний еквівалент, вариантное відповідність, функціональний еквівалент і трансформація. Фон нейтральної письмовій літературної норми у її канцелярської різновиди передається комплексом лексичних і синтаксичних засобів, функціонально відповідних засобам першотвору (рівноправні варіантні відповідності, трансформації); одиниці перекладу - слово і словосполучення; 3) об'єктивність подачі інформації забезпечується переважанням абсолютного теперішнього часу дієслова і пасивними конструкціями, а її загальний характер - переважаючою семантикою підмета, де, поряд з іменниками юридичної тематики, надзвичайно поширені іменники і займенники з узагальнюючої семантикою («кожен», «ніхто», « всі громадяни »). Розпорядчий характер інформації передається за допомогою дієслівних структур зі значенням модальності необхідності та модальності можливості («не можуть», «повинен здійснюватися» і т. П.). Пасивні конструкції - передаються граматичними еквівалентними відповідниками, деякі з яких супроводжуються синтаксичними трансформаціями; узагальнююча семантика підмета - перекладається з допомогою варіантних відповідностей; одиниця перекладу - слово; 4) синтаксис юридичного тексту відрізняється повнотою структур, різноманітністю засобів, що оформляють логічні зв'язки; для нього характерні частотні логічні структури зі значенням умови і причини, причому ці значення виражені спеціальними мовними засобами («у випадку, якщо», «унаслідок» і т. п.). Необхідність повно й однозначно виразити кожне положення, уникаючи двозначних тлумачень, призводить до великої кількості однорідних членів речення і однорідних придаткових, можливо переважання структур зі значенням умови і причини, наявна велика кількість однорідних членів речення і однорідних придаткових - системна частотність цих коштів відтворюється в перекладі; при цьому всі правила формальної логіки при побудові структур повинні бути дотримані; 5) компрессівних юридичній тексту не властива для нього не характерні скорочення, дужки, цифрові позначення. Числівники, як правило, передаються словами. Переважає тавтологічним когезия, тобто повторення в кожній наступній фразі одного і того ж іменника. Відповідно, відсутність компрессівних, наявність тавтологічне когезії - зберігається в перекладі; 6) наявність не тільки лексичних засобів оформлення високого стилю, але і синтаксичних і графічних - ступінь цієї забарвлення відтворюється в перекладі з допомогою еквівалентних і варіантних відповідностей, а якщо ці відповідності неможливі, то за допомогою позиційної компенсації.
1.2 Юридична лінгвістика і юридичний переклад
Мова права - це в першу чергу мова закону, з його специфічною термінологією, що позначає особливі юридичні поняття, зі своїми своєрідними словосполученнями; це мова різних нормативних актів і правових документів.
Значимість юридичного аспекту мови має як універсальний, так і конкретно-історичний характер. Мовне спілкування - одна з форм соціальної взаємодії, що носить нерідко конфліктний характер, неминуче народжує потребу його юридизации. У самій мові у багатьох його сферах завжди існувала тенденція до регламентації, в результаті якої стихійна нормативність, як правило, змінюється кодифікацією, спочатку рекомендаційної, а потім і більш жорсткою. Стихійне регулювання у міру накопичення і поглиблення конфліктних ситуацій все більш стимулює процеси власне юридизации мови, відносин людей у ??зв'язку з використанням мови тощо, які є вельми специфічними і тому вимагають від юриспруденції особливого ставлення. Лібералізація російського громадського життя і особливо актуалізація проблеми - «права людини», породила масу конфліктів, і перш в рамках закону про захист честі і гідності особистості, де роль мови і мовлення є нерідко визначальною. Нерозробленість лінгвістичних аспектів права є певним стимулом збільшення числа правопорушень, з одного боку, і прагнення ухилитися від звернення до суду з іншого, що надає проблемам розробки лінгвістичних аспектів права загострено соціальний характер. Особливості ...
