Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Формування діалогічної мови дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови

Реферат Формування діалогічної мови дітей дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови





педагог-психолог і вчитель-логопед. Вони займаються з дітьми постановкою голосу, ріфмодекламаціей, виконують мімічні етюди, проводять психогимнастики.

Творчості дітей сприяє сталий контакт педагогів з батьками наших вихованців. Ми прагнули досягти таких відносин, коли мами і тата Небезучастний до творчості дітей, а стають активними союзниками і помічниками вихователя в організації їх художньо-мовленнєвої діяльності. Багато батьків брали участь у створенні декорацій до дитячих вистав, виготовляли разом з хлопцями костюми, допомагають у заучуванні тексту ролей. Однією з цікавих форм роботи, якої нам вдалося досягти, було залучення батьків для участі у театралізованих виставах в якості акторів.

В якості найбільш ефективного прийому розвитку діалогічного мовлення, використовую моделювання. Заміна абстрактних вербальних образів зоровими значно полегшує навчання. Нами були розроблені опорні карти-схеми, які використовуються дитиною для відтворення або створення діалогу. Дітям пропонуються картки із зображеними на них картинками-символами. Разом з хлопцями ми обговорюємо можливі варіанти питань, які можна задати, спираючись на них. Потім, вже в ході самого інтерв'ю, дитина будує діалог, маючи зорову опору у вигляді картинок-символів.

У процесі розвитку діалогу важливий не тільки мовної, а й психологічний аспект. Повноцінний діалог немислимий без встановлення діалогічних відносин, без формування ініціативної й активно відповідної позиції, партнерських відносин. Такі діалогічні відносини повинні пронизувати як спілкування дитини з дорослим, так і взаємодії з однолітками. Крім того, оволодіння діалогом не можливий без освоєння мови і засобів невербальної комунікації. Тому в рамках підготовки проведення гри ми спиралися на роботу психолога з розвитку емоційно-вольової сфери дітей.

Гра-драматизація ставить перед дитиною чимало дуже важливих завдань. Діти повинні вміти при невеликій допомоги з боку вихователя організовуватися в ігрові групи, домовлятися про те, що буде розігруватися, визначати і здійснювати основні підготовчі дії (підібрати необхідні атрибути, костюми, декорації, оформити місце дії, виділити виконавців ролей і ведучого, призвести кілька разів пробне розігрування); вміти запросити глядачів і показати їм спектакль. Мовні і пантомімічні дії виконавців ролей при цьому повинні бути досить виразні (виразні, інтонаційно різноманітні, емоційно забарвлені, цілеспрямовані, образно правдиві).

Таким чином, в процесі організації ігор-драматизації у дітей розвиваються організаторські вміння та навички, удосконалюються форми, види і засоби спілкування, складаються і усвідомлюються безпосередні взаємини дітей один з одним, купуються комунікативні вміння і навички. У дошкільному віці вперше виявляється потреба в хорошому до себе ставлення з боку оточуючих людей, бажання бути зрозумілим і прийнятим ними. Діти в грі придивляються один до одного, оцінюють один одного і в залежності від таких оцінок проявляють або не виявляють взаємні симпатії. Якості особистості, які виявляються ними у грі, визначають формуються взаємини. З дітьми, що не дотримують встановлених правил у грі, що демонструють негативні риси характеру у спілкуванні, однолітки відмовляються мати справу. Возника?? т личностность в спілкуванні, що будується на усвідомлюваної, мотивованої основі. У процесі гри і підготовці до неї між дітьми складаються стосунки співробітництва, взаємодопомоги, поділу і кооперації праці, турботи і уваги один до одного. У такого роду іграх діти вчаться сприймати і передавати інформацію, орієнтуватися на реакції співрозмовників, глядачів і враховувати їх у своїх власних діях. Особливо це важливо для того, щоб зуміти швидко зорієнтуватися, опанувати собою у важкій ситуації, яка може скластися під час виступу, наприклад: хтось із учасників забув свої слова, переплутав черговість і т.д.

Тому дуже важливо взаєморозуміння між дітьми-учасниками і взаємовиручка, які і складаються в процесі гри і підготовки до неї. Роль педагога в організації та проведенні таких ігор дуже велика. Вона полягала в тому, щоб поставити перед дітьми досить чіткі завдання і непомітно передати ініціативу дітям, вміло організувати їх спільну діяльність і направити її в потрібне русло; не залишати без уваги жодне питання, як організаційного плану, так і питань, що стосуються особисто кожної дитини (його емоцій, переживань, реакції на події); на труднощі, з якими діти стикаються.

Протягом проведення дослідно-експериментальної роботи з розвитку комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку було відмічено, що організована згідно з даними рекомендаціям комунікативно-розвиваюче середовище природним чином стимулює мовну активність дітей. Діти ведуть себе невимушено, охоче відповідають на питання педагогів, жваво спілкуються між собою.

...


Назад | сторінка 40 з 51 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Формування активного словника прикметників у дітей старшого дошкільного вік ...
  • Реферат на тему: Дидактична гра як засіб розвитку лексичної сторони мовлення у дітей старшог ...
  • Реферат на тему: Особливості розвитку пам'яті дітей старшого дошкільного віку із загальн ...
  • Реферат на тему: Особливості використання різних форм навчання в процесі розвитку мовлення д ...
  • Реферат на тему: Проблема розвитку слухоречевой пам'яті у дітей старшого дошкільного вік ...