процесу пам'яті у молодших школярів, апробовані як у вітчизняній, так і в зарубіжній психологічній науці;
метод аналізу продуктів діяльності (аналіз результатів навчальної діяльності учнів початкової школи з класного журналу);
методи розвитку пам'яті в початковій школі (мнемотехнические методи: «гіперболізація», «пожвавлення», «видозміна», а також ейдетика) запропоновані в розділі «Рекомендації в практику».
Психодиагностическое дослідження проводилося у відповідності з усіма вимогами даної процедури із застосуванням комплексу методик, перевіреного практикою вітчизняної та зарубіжної науки:
методика «Оцінка залежності обсягу пам'яті від індивідуальних особливостей особистості»;
методика «Оцінка залежності запам'ятовування від установки особистості»;
методика «Вплив установки на термін запам'ятовування»;
методика «Діагностика свідомості сприйняття в запам'ятовуванні»;
методика «Залежність запам'ятовування від особливостей особистості»;
методика «Значення логічно організованого тексту для запам'ятовування».
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалася:
опорою на методологічну базу;
теоретико-концептуальні положення вітчизняної та зарубіжної науки;
експериментальну перевірку гіпотези;
використанням методів і методик, перевірених у психології;
кількісної та якісної обробки фактичного матеріалу;
коректним використанням статистичних методів обробки отриманого фактичного матеріалу.
Основні вимоги тестів витримані:
валідність (способи дослідження адекватні);
надійність (при повторному тестуванні результати стійкі);
стандартизованість (пройшли багаторазово перевірку на великій кількості випробовуваних).
У ході дослідження використовувалися як індивідуальна, так і групова форми роботи.
Вимоги до експерименту витримані, так як були визначені цілі, проведено аналіз умов (місця, часу), проведена реєстрація фактів.
В якості експериментальної бази дослідження виступили учні початкової МБОУ «ЗОШ №26» м Братська Іркутської області. В емпіричному дослідженні взяли участь учні 4 «А» класу в кількості 24 чоловік.
Обґрунтування застосування психодіагностичних методик на предмет вивчення рівня розвитку пам'яті у молодших школярів являє собою наступне.
Психодіагностична робота з учнями будувалася в три етапи: організаційна бесіда на предмет підвищення рівня довіри учасників емпіричного дослідження; ознайомлення з процедурою тестування; безпосередньо проведення психодіагностики на предмет вивчення рівня розвитку пам'яті у дітей молодшого шкільного віку.
Робота проводилася в період з 16 лютого 2014 по 24 лютого 2014
. 2 Представлення і аналіз результатів емпіричного дослідження за рівнем розвитку пам'яті у молодших школярів
Емпіричне дослідження на предмет вивчення рівня розвитку пам'яті в учнів початкових класів середньої загальноосвітньої школи.
Ставлення смислового запам'ятовування, механічних повторень, мнемотехнических прийомів дозволяє поставити питання про виховання та розвиток пам'яті.
Пам'ять розвивається шляхом вправ і наполегливої ??роботи із запам'ятовування, тривалому збереженню, повного й точному відтворенню. «Усяке початок важко», - свідчить німецька прислів'я.
І це цілком ставитися, а утриманню в пам'яті матеріалу. Згодом, чим більше знає людина, тим легше йому запам'ятовувати нове, пов'язуючи, асоціюючи його зі старим.
Слід зазначити, що при загальному зниженні пам'яті з віком рівень професійної пам'яті не знижується, а може навіть підвищується.
Для успішного навчання молодших школярів необхідно, насамперед, виявити особливості пам'яті і її показники, включаючи обсяг і здатність утримувати інформацію.
Без наявності хорошою короткочасною і оперативної зорової та слухової пам'яті будь-яка інформація, сприйнята за допомогою основних органів чуття - навчальна, трудова, соціальна й інша, не буде потрапляти в довгострокову пам'ять і там надовго зберігатися.
Опосередковану пам'ять, яка характеризується наявністю і самостійним, ініціативним використанням дитиною різних засобів запам'ятовування, зберігання та відтворення інформації.
Важливо також правильно і т...