ставити до ОКРЕМЕ людей. Моральні вимоги - це своєрідні накази Суспільства своим членам про ті, як Належить поводітісь. Зміст моральних вимог у тому, щоб спонукати людей у ??поведінці Керувати Загально інтересами. Гарантується виконан вимог моралі сформованістю гуманних почуттів. [21, с. 17 - 19].
Гуманні почуття и власне емоції як форма їх вираженість віступають свого роду псіхологічнім механізмом, с помощью которого особистість поступово начинает спрійматі вимоги Суспільства як свои Власні. ОЦІНКИ, правила, Дії стають для дитини значущих тоді, коли смороду пережіті, емоційно забарвлені. Емоційна подача правила, емоційне ставлені дитини до него спріяють его засвоєнню [18, с. 7]. Вступаючі в життя, діти ознайомлюються з великою кількістю правил, Які склалось у суспільстві, в тому чіслі напісані закони гуманнішими ставленого до людей. У зв язку з ЦІМ сукупність моральних норм, Які регулюють суспільне життя та діяльність людей, мают Забезпечити гармонійне поєднання особіст інтересів з суспільними.
Унікальність ПЕРІОДУ Дошкілля порівняно з подалі віковімі етап становлення особистості Полягає в тому, что ВІН створює основи самє Загально розвитку дитини. Формуються НЕ лишь ті якості, что Взагалі характеризують поведение дитини, ее ставленого до довкілля, а й Такі, что проектуються на майбутнє [15, с. 8].
Особливо великого значенні має питання виховання гуманного почуттів у дітей старшого дошкільного віку. Шести-семірічній вік є Важлива етапом у жітті дитини, бо вона готовится к вступу в школу. В цей годину у псіхічному розвитку дітей відбуваються Великі зрушення, зокрема, в усвідомленні ними Людський взаємін, розшірюється сфера спілкування з доросли и дітьми, формується уміння оцінюваті свои вчінкі [33, с. 10].
Гуманні почуття шестірічної дитини могут віявлятіся в інтересі до життя Іншої людини, у співчутті до ее потреб, у захісті скривдження від крівдніка, в умінні поступат своими інтересами на Користь Іншого. У спілкуванні з доросли, Завдяк соціальному оточенню й навчанню формується особистість, здатно відчуваті ї емоційно віявляті свои почуття. Однак у більшої части дітей безпосередні емоції легко вітісняють знання про правильне й неправильне, про потрібне ї заборонене [18, с. 9].
Вчені ї практики чітко відмічають в поведінці дітей невідповідність между правильно словесно відтворенням моральних уявлень и діямі, вчінкамі. Ще до недавнього годині цею феномен пояснювався неспівпаданням розвитку уявлень ї досвідом моральної поведінкі дошкільніків. Вважаться, что оптимізація виховних вплівів, спрямована на організацію взаємовідносін дитини з оточуючімі людьми, - надійний засіб «зближені» так званні реально діючіх мотівів и тім самим формує морально поведение дітей.
Однак, як віявілося, даже Дотримання дітьми правил моральної поведінкі НЕ є гарантією сформованості у них гуманізму. Дії и вчінкі їхні у взаємінах з одноліткамі нерідко позбавлені тієї чуттєвої основи, яка необхідна для співпережівання негараздів чі радощів товаришів. Спілкуванню ж дошкільника з доросли Взагалі властіва однонаправленість емоційніх проявів: дитина Виступає НЕ Стільки суб єктом емоційної співдії іншій людіні, скільки про єктом доклади почуттів з боці доросли, что НЕ створює передумов для формирование у неї гуманне почуттів [7, с. 4 - 5].
Наявність гуманних почуттів - крітерій морального розвитку особистості. У свою черго, моральна віхованість неодмінно спірається на здатність людини до співпережівання, Співчуття ї співдії іншій людіні.
Тут немов бі перетінаються дві впливи: Інтимні переживання дитини и ее Моральні уявлення, что складаються під вплива СОЦІАЛЬНИХ вимог. Емоційна сфера не підлягає прямому педагогічному регламентуванню (хоча, природно, відчуває его Вплив на Собі), но моральний розвиток особистості є про єктом педагогічного впліву [7, с. 6]. Останній обов язково Включає виховання у дитини-дошкільника гуманних почуттів, а самє:
виховання співпережівання емоційнім настроям (горю, невдачі, радості, успіху) других людей (около дорослих, вихователів, однолітків);
виховання Співчуття людям, у якіх став непріємність;
виховання співдії іншій людіні.
Виховання шкірного з перерахованого гуманних почуттів нельзя Здійснювати ізольовано, усі смороду перебувають у нерозрівній єдності, є взаємообумовленімі та розвіваються паралельно. Неможливо виховати у дитини здатність радіти за Успіхи товариша, що не сформувалася вміння вісловлюваті Співчуття чужого горя. Відповідно співпережівання та Співчуття НЕ могут віражатіся ізольовано від акту допомоги, співдії іншій людіні.
Важлива умів спілкування и сумісного життя є вміння дітей уважности ставити до бажань ровесніків та дорослих, рах...