рного простору зіставляються мов і культур з урахуванням системи рідної мови;
· виявлення специфіки культурного фону кожного їх співставні мов;
· вивчення способів, за допомогою яких кожен з мов втілює у своїх одиницях культуру, зберігаючи і передаючи її відповідно.
Сопоставительная лингвокультурология як інтердисциплінарне напрямок враховує завдання як лінгвокультурології, так і порівняльної лінгвістики і має на увазі не тільки системне порівняння двох або кількох культур, відображених у мові, з метою виявлення подібностей і відмінностей, але і розробку понятійного ряду, який сприяє формуванню сучасного культурологічного мислення, а також виявлення схождений і розбіжностей у використанні лінгвістичних засобів різними мовами.
В якості бази дослідження порівняльної лінгвокультурології виступають два і більше мови, аналізовані в аспекті зберігання, накопичення і відображення культурної інформації та передачі її допомогою мовних одиниць.
1.1.1 Об'єкт і предмет порівняльної лінгвокультурології як наукового напрямку
В основі порівняльної лінгвокультурології як самостійного наукового напряму лежить лінгвокультурологічна концепція, згідно з якою взаємопроникнення мови і культури представляється настільки тісним, що кількість мовних одиниць, що не містять в тій чи іншій мірі культурний компонент, мінімально.
Предметом даного наукового напрямку є подібності та відмінності двох і більше культур, зафіксованих в міфах, легендах, ритуалах, обрядах, фольклорних та релігійних дискурсах, художніх текстах, фразеологізмах, метафорах, що знайшли відображення в мовних одиницях, виявлених на матеріалі зіставляються мов.
Виходячи з вищесказаного, об'єктом лінгвокультурології може бути безліч мовних і комунікативних одиниць (речеповеденческіе лінгвокультуреми, комунікативна дистанція, комунікативні тактики і стратегії, etc.), аксіологічна картина світу двох і більше мов, досліджуваних у порівняльному аспекті.
В якості об'єкта порівняльного лінгвокультурологічного аналізу виступають дві групи одиниць:
) номінативні лексичні одиниці, організовані в понятійно-тематичні групи, а саме: музичні інструменти, найменування домашніх і диких тварин, їжа (страви, інгредієнти, спосіб приготування, спосіб подачі), одяг, домашнє начиння, спортивні змагання, звичаї; антропоніми, топоніми, терміни спорідненості, etc.;
) номінативні фразеологічні одиниці, національно-культурна специфіка яких проявляється в їх образно-фонової основі. Це соматичні та анімалістичні фразеологізми, ідіоми з компонентами цветообозначения, фразеологізми з жестової семантикою, стійкі порівняльні звороти, etc.
.1.2 Топоніми як об'єкт порівняльного лінгвокультурологічного аналізу
Особливий інтерес з точки зору лінгвокультурології представляють мовні одиниці першої групи, а саме, топоніми - мінімальні функціональні одиниці, опосередковано відображають зв'язок між одиницею мови, уживаної для назви конкретного об'єкта, і одиницею, вживайте для його позначення як представника певного класу об'єктів. Будучи інтегрованими в підсистему ономастики на підставі виконання разом з іншими ономастическими класами номинативно-индивидуализирующей функції, топонімічні одиниці не тільки називають об'єкт, але і вказують на нього. Приватну характеризує і индивидуализирующую семантику топонімічних найменувань становить не тільки денотативная віднесеність, але й мотивувальний значення. Слід зазначити, що питома вага мотивації в семантиці топонімічного знака досить великий.
Топоніми, особливо назви фізико-географічних об'єктів, володіють високим ступенем консервації і здатністю зберігати внеязиковую інформацію, що дозволяє їм ставати частиною фразеологічних сполучень. У цьому випадку топоніми надають фразеологизму особливе фонове звучання raquo ;, сприяють конкретному уречевлення фонової інформації raquo ;, відображенню емпіричного і матеріального досвіду мовного колективу. Крім того, топоніми являють собою продукт творчості не одного, а різних народів, що також становить інтерес у питанні вивчення репрезентації національно-культурного компонента як у змісті, так і в значенні одиниць мови.
§2. Лінгвокультурема як мінімальна функціональна одиниця
лінгвокультурема - базове поняття лінгвокультурології, її основна одиниця, яку найбільш узагальнено можна визначити як мовний знак, що включає в свій зміст культурний компонент.
лінгвокультурема - це комплексна межуровневая одиниця, яка являє собою діалектичну єдність лінгвістичного і екстралінгвістичного (поняті...
