актичних досягнень (необхідний досвід, керівні здібності (організація власної роботи і роботи підлеглих));
- принцип індивідуальності (вигляд, рівень розвитку інтелекту, характер, наміри, стиль керівництва).
. Формування та підготовка резерву для висування на керівні посади:
- принцип конкурсності (відбір кандидатів на конкурсній основі);
- принцип ротації (планомірна зміна посад по вертикалі і горизонталі);
- принцип індивідуальної підготовки (підготовка резерву на конкретну посаду за індивідуальною програмою);
- принцип перевірки справою (ефективна стажування на керівних посадах);
- принцип відповідності посади (відповідність кандидата на посаду зараз);
- принцип регулярності оцінки індивідуальних якостей і можливостей (оцінка результатів діяльності, співбесіди, виявлення схильностей і т.п.).
. Оцінка і атестація персоналу:
- принцип відбору показників оцінки (система показників, які враховують мета оцінок, критерії оцінок, частоту оцінок);
- принцип оцінки кваліфікації (придатність, визначення знань, необхідних для виконання даного виду діяльності);
- принцип оцінки здійснення завдань (оцінка результатів діяльності).
. Розвиток персоналу:
- принцип підвищення кваліфікації (необхідність періодичного перегляду посадових інструкцій для постійного розвитку персоналу);
- принцип самовираження (самостійність, самоконтроль, вплив на формування методів виконання);
- принцип саморозвитку (здатність і можливість саморозвитку).
. Мотивація і стимулювання персоналу, оплата праці:
- принцип відповідності оплати праці обсягом та складністю виконуваної роботи (ефективна система оплати праці);
- принцип рівномірного поєднання стимулів і санкцій (конкретність опису завдань, обов'язків і показників);
- принцип мотивації (спонукальні фактори, що впливають на підвищення ефективності праці).
Кадрове планування передбачає в першу чергу формування стратегії управління персоналом організації, яка враховує стратегію розвитку організації.
Стратегія управління персоналом - це плани, напрями дій, послідовність прийнятих рішень і методи, що дозволяють дати оцінку, привести аналіз і розробити ефективну систему впливу на персонал для реалізації стратегії розвитку організації. Стратегія управління персоналом виробляється з урахуванням як інтересів керівництва організації, так і інтересів її персоналу.
Стратегія управління персоналом припускає: визначення цілей управління персоналом, тобто при прийнятті рішень у сфері управління персоналом повинні бути враховані як економічні аспекти (прийнята стратегія управління персоналом), так і потреби та інтереси працівників (гідна оплата праці, задовільні умови праці, можливості розвитку і реалізації здібностей працівників тощо); формування ідеології і принципів кадрової роботи, тобто ідеологія кадрової роботи повинна бути відображена у вигляді документа і реалізовуватися в повсякденній роботі усіма керівниками структурних підрозділів організації починаючи з керівника (цей документ повинен містити набір етичних, що не підлягають порушення норм в роботі з кадрами; у міру розвитку організації та зміни зовнішніх умов кадрової роботи організації він може уточнюватися); визначення умов для забезпечення балансу між економічною і соціальною ефективністю використання трудових ресурсів в організації.
Забезпечення економічної ефективності в галузі управління персоналом означає оптимальне використання персоналу для досягнення цілей підприємницької діяльності організації (наприклад, збільшення обсягів виробництва) при обмеженості відповідних організації трудових ресурсів. Соціальна ефективність забезпечується реалізацією системи заходів, спрямованих на задоволення соціально-економічних очікувань, потреб та інтересів працівників організації.
Стратегія управління персоналом залежить від стратегії кадрової політики. Більше того, стратегія кадрової політики визначає стратегію управління персоналом організації. В даний час виділяють три концепції стратегії кадрової політики.
Перша концепція припускає, що стратегія управління персоналом визначається стратегією організації. Управління персоналом виконує обслуговуючу функцію, яка полягає в наданні та підтримці працездатності необхідного для організації персоналу.
Друга концепція грунтується на тому, що стратегія управління персоналом є центральною, не за...