від 24 липня 1998 р №124-ФЗ« Про основні гарантії прав дитини в Російській Федерації », ФЗ РФ від 24.04.2008 р №48-ФЗ« Про опіки і піклування »[14], [13], [9].  
 Важливою складовою соціального захисту дітей є своєчасне надання необхідних соціальних послуг сім'ям та дітям, які перебувають у важкій життєвій ситуації. 
  В даний час у віданні органів соціального захисту населення діють +3362 установи соціального обслуговування сім'ї та дітей. Згідно з даними первинного обліку органів соціального захисту населення суб'єктів Російської Федерації, станом на 1 січня 2012 року, чисельність дітей, поміщених до спеціалізованих установ для неповнолітніх, склала 140 586 чоловік [19]. 
  У кожному випадку фахівці установ соціального обслуговування сім'ї та дітей ведуть роботу з сім'єю адресно, організують соціальний патронаж над сім'ями з групи ризику. Це дозволяє зберегти для дитини рідну сім'ю і надати йому можливість отримання освіти та всебічного виховання. 
  На початку 90-х рр. в Росії стали створюватися соціальні притулки та соціально-реабілітаційні центри для неповнолітніх [18]. 
  Робота притулків та соціально - реабілітаційних центрів спрямована на задоволення мінімальних потреб дітей у житло та їжі, а також на надання більш всебічної реабілітаційної допомоги, включаючи визначення правового статусу та місця знаходження членів сім'ї або родичів, надання житла і консультацій з соціальних і психологічних питань. 
  В основному це діти з неблагополучних сімей, де батьки ведуть асоціальний спосіб життя (алкоголіки, наркомани), вихованням дітей не займаються. Дитина без нагляду більш схильний до впливу негативних соціальних факторів і засвоєнню негативного соціального досвіду та своєчасне виявлення, вилучення з такої «сім'ї», застосування заходів, спрямованих на успішну соціалізацію, його соціальну адаптацію - є найважливішим завданням. 
  Вибудовування роботи із соціальної адаптації безпритульних і бездоглядних неповнолітніх включає виявлення таких дітей і підлітків та їх пристрій до спеціалізованих установ для неповнолітніх, організацію заходів, спрямованих на пристосування кожного тимчасового етапу життя дитини до умов реальної дійсності. 
  Неповнолітні, що знаходяться у важкій життєвій ситуації, відчувають нестачу внутрішніх ресурсів для зміни як себе особисто, так і ситуації в цілому. Саме тому для своєї адаптації та інтеграції вони потребують соціально організованому впливі, спрямованому на активне включення в соціум, відповідне потребам дитини. Таке соціально-організоване вплив, спрямоване на успішний процес соціальної реабілітації, адаптації, інтеграції та соціалізації бездоглядних та безпритульних неповнолітніх здійснюється в спеціалізованих закладах для неповнолітніх, які потребують соціальної реабілітації. 
  Діяльність спеціалізованих установ віднесена до компетенції органів соціального захисту населення. Це наступні установи допомоги сім'ї та дітям 
  · соціально-реабілітаційні центри для неповнолітніх; 
  · соціальні притулки для дітей та підлітків; 
  · територіальні центри соціальної допомоги сім'ї і дітям; 
  · центри допомоги дітям, які залишилися без піклування батьків; 
  · центри психолого-педагогічної та медико-соціальної допомоги дітям і підліткам; 
				
				
				
				
			  · спеціалізовані установи для неповнолітніх, які потребують соціальної реабілітації; 
  · спеціальні навчально-виховні заклади для дітей і підлітків з девіантною поведінкою; 
  · комісії у справах неповнолітніх; 
  · органи опіки та піклування; 
  · приймальники-розподільники. 
  Виділяють напрямки діяльності фахівців з соціальної роботи в даних установах: 
  · профілактика сімейного неблагополуччя, соціального сирітства; 
  · виявлення безпритульних дітей, сімей групи ризику; 
  · деінституціоналізація, розвиток форм сімейного влаштування дітей, які залишилися без піклування батьків; 
  · соціальна інтеграція дітей, які перебувають у важкій життєвій ситуації; 
  · захист прав та законних інтересів дітей; 
  · організація відпочинку та оздоровлення дітей, які перебувають у важкій життєвій ситуації; 
  · інформаційне та науково-методичне забезпечення заходів щодо державної підтримки дітей, які перебувають у важкій життєвій ситуації; 
  · моніторинг становища дітей, які перебувають у важкій життєвій ситуації. 
  У діяльності фахівець з соціальної роботи застосову...