трансформації;
збереження в перекладі мети комунікації;
збереження в перекладі вказівки на ту ж саму ситуацію.
. Рівень висловлювання. Зіставлення оригіналів і перекладів цього типу виявляє такі особливості:
відсутність паралелізму лексичного складу і синтаксичної структури;
неможливість зв'язати структури оригіналу та перекладу відносинами синтаксичної трансформації;
збереження в перекладі мети комунікації та ідентифікації тієї ж ситуації, що і в оригіналі;
збереження в перекладі загальних понять, за допомогою яких здійснюється опис ситуації в оригіналі.
Останнє положення доводиться можливістю семантичного перефразирования повідомлення оригіналу в повідомлення перекладу, що виявляє спільність основних сем. Збереження способу опису ситуації увазі вказівку на ту ж ситуацію, а прирівнювання описуваних ситуацій припускає, що цим досягається і відтворення мети комунікації оригіналу. Спільність основних понять означає збереження структури повідомлення, коли для опису ситуації в оригіналі та перекладі вибираються одні й ті ж її ознаки. Якщо в попередніх типах еквівалентності в перекладі зберігалися відомості щодо того, «для чого повідомляється зміст оригіналу» і «про що в ньому повідомляється», то тут вже передається і «що повідомляється в оригіналі», тобто яка сторона описуваної ситуації складає об'єкт комунікації.
. Рівень повідомлення. У даному типі, поряд з трьома компонентами змісту, які зберігаються в третьому типі, у перекладі відтворюється і значна частина значень синтаксичних структур оригіналу. Структурна організація оригіналу дає певну інформацію, що входить в загальний вміст тексту, що перекладається. Синтаксична структура висловлювання обумовлює можливість використання в ньому слів певного типу у певній послідовності і з певними зв'язками між окремими словами, а також багато в чому визначає ту частину змісту, яка виступає на перший план в акті комунікації. Тому максимально можливе збереження синтаксичної організації оригіналу при перекладі сприяє більш повному відтворенню змісту оригіналу. Крім того, синтаксичний паралелізм оригіналу та перекладу дає основу для співвіднесення окремих елементів цих текстів. Використання в перекладі аналогічних синтаксичних структур забезпечує інваріантність синтаксичних значень оригіналу та перекладу. Таким чином, відносини між оригіналами і перекладами четвертого типу еквівалентності характеризуються такими особливостями:
значним, хоча і неповним паралелізмом лексичного складу - для більшості слів оригіналу можна відшукати відповідні слова в перекладі з близьким змістом;
використанням в перекладі синтаксичних структур, аналогічних структурам оригіналу або пов'язаних з ними відносинами синтаксичного варіювання, що забезпечує максимально можливу передачу в перекладі значення синтаксичних структур оригіналу;
збереженням у перекладі мети комунікації, вказівки на ситуацію і способу її опису.
При неможливості повністю зберегти синтаксичний паралелізм дещо менша ступінь інваріантності синтаксичних значень досягається шляхом використання в перекладі структур, пов'язаних з аналогічною структурою відносинами синтаксичного варіювання. У четвертому типі еквівалентності відзначаються три основних види такого варіювання:
використання синонімічних структур, пов'язаних відносинами прямої або зворотної трансформації;
використання аналогічних структур зі зміною порядку слів;
використання аналогічних структур зі зміною типу зв'язку між ними.
. Рівень мовних знаків. В останньому типі еквівалентності досягається максимальна ступінь близькості змісту оригіналу і перекладу, яка може існувати між текстами на різних мовах. Для відносин між оригіналами і перекладами цього типу характерно:
висока ступінь паралелізму в структурній організації тексту;
максимальна співвіднесеність лексичного складу: у перекладі можна вказати відповідності всім знаменною словами оригіналу;
збереження в перекладі всіх основних частин змісту оригіналу.
До чотирьох частинах змісту оригіналу, що його записала в попередньому типі еквівалентності, додається максимально можлива спільність окремих сем, що входять до значення співвіднесених слів в оригіналі та перекладі. Ступінь такої спільності визначається можливістю відтворення в перекладі окремих компонентів значення слів оригіналу, що, у свою чергу, залежить від того, як висловлюється той чи інший компонент в словах вихідного мови та мови перекладу і як в кожному випадку на вибір слова в перекладі впливає необхідніс...
