исто лінгвістичним причин, не кажучи вже про неможливість відтворити неповторну своєрідність творчої манери видатного поета чи письменника.
Розвитку лінгвістичної теорії перекладу сприяло й те, що мовознавці швидко виявили, що дослідження перекладацького процесу може дати важливі результати для вирішення багатьох інших мовознавчих проблем. Лінгвопере-водческіе дослідження дають додаткові відомості про використання мови як засобу спілкування, розкривають характерні способи вираження думки засобами різних мов, допомагають розмежувати мовне і когнітивний зміст в мовних висловлюваннях.
Сумніви в можливості вивчати переклад лінгвістичними методами розсіялися, як тільки мовознавці почали розглядати це явище не тільки як результат індивідуальної творчості перекладача, але і як особливий вид мовної діяльності, в ході якої одиниці мови перекладу вибираються в певній залежності від мовних одиниць, використаних в оригіналі. Тому, як і в будь-якому лінгвістичному дослідженні, дослідники перекладу займалися тепер не формулюванням правил, яким має слідувати перекладач, а вивченням співвідношення мовних і мовленнєвих одиниць двох мов, встановлюваного в процесі перекладу. «Польовим матеріалом» для дослідження служать тексти оригіналу і перекладу, зіставлення яких дає об'єктивні фактичні дані для наступних теоретичних узагальнень. Таким чином, вивчення перекладу ставить своєю метою, в першу чергу, опис реальних перекладацьких фактів, тобто носить дескриптивний, а не прескриптивний характер. З'ясувавши дійсне співвідношення одиниць двох мов, що виникає в процесі перекладу, теорія перекладу може потім виробляти рекомендації про те, які методи доцільно використовувати перекладачу, щоб забезпечити правильний вибір варіанта перекладу.
Переклад-це засіб забезпечити можливість спілкування (комунікації) між людьми, що говорять на різних мовах. Тому для теорії перекладу особливе значення мають дані комунікативної лінгвістики про особливості процесу мовної комунікації, специфіці прямих і непрямих мовних актів, про співвідношення вираженого і мається на увазі сенсу у висловленні і тексті, впливі контексту і ситуації спілкування на розуміння тексту, інших факторах, що визначають комунікативну поведінку людини.
Важливим методом дослідження в лінгвістиці перекладу служить порівняльний аналіз перекладу, тобто аналіз форми та змісту тексту перекладу в зіставленні з формою і змістом оригіналу. Ці тексти являють собою об'єктивні факти, доступні спостереженню та аналізу. У процесі перекладу встановлюються певні відносини між двома текстами на різних мовах (текстом оригіналу і текстом перекладу). Зіставляючи такі тексти, можна розкрити внутрішній механізм перекладу, виявити еквівалентні одиниці, а також виявити зміни форми і змісту, що відбуваються при заміні одиниці оригіналу еквівалентною їй одиницею тексту перекладу. При цьому можливо і порівняння двох або декількох перекладів одного і того ж оригіналу. Порівняльний аналіз перекладів дає можливість з'ясувати, як долаються типові труднощі перекладу, пов'язані зі специфікою кожного з мов, а також які елементи оригіналу залишаються непереданими в перекладі. У результаті виходить опис «перекладацьких фактів», що дає картину реального процесу.
Порівняльний аналіз перекладів як метод лінгво-перекладацького дослідження ґрунтується на припущенні, що сукупність переказів, виконуваних у визначений хронологічний період, може розглядатися як результат оптимального вирішення всього комплексу перекладацьких проблем при даному рівні розвитку теорії та практики перекладу. Застосування методу порівняльного аналізу перекладів подг розумів би також, що результат процесу перекладу відображає його сутність. Кожен переклад суб'єктивний у тому сенсі, в якому суб'єктивний будь відрізок мови, що є результатом акту мовлення окремої особи. Вибір варіанту перекладу в певній мірі залежить від кваліфікації та індивідуальних здібностей перекладача. Однак суб'єктивність перекладу обмежена необхідністю відтворити якомога повніше зміст тексту оригіналу, а можливість такого відтворення залежить від об'єктивно існуючих і не залежать від перекладача відносин між системами і особливостями функціонування двох мов. Таким чином, переклад є суб'єктивну реалізацію перекладачем об'єктивних відносин. Суб'єктивність перекладу не є перешкодою для об'єктивного наукового аналізу, подібно до того як суб'єктивність відрізків мовлення не перешкоджає вилученню з них об'єктивних фактів про систему тієї чи іншої мови. В окремих перекладах можуть зустрічатися помилки, спотворюють дійсний характер перекладацьких відносин між відповідними одиницями оригіналу та перекладу, але при достатньому обсязі досліджуваного матеріалу такі помилки легко виявляються та усуваються.
Порівняльне вивчення перекладів дає можливість отримувати інформацію про корелят...
