оштує принесений нею майбутній грошовий потік. Для реалізації дохідних методів потрібно, по-перше, побудова моделі майбутнього грошового потоку і, по-друге, визначення поточної вартості цього майбутнього грошового потоку з урахуванням зміни вартості грошей у часі.
Ця група методів дає можливість врахувати:
З одного боку, знання поточного стану та прогнозу стану макроекономіки країни і стану справ у галузі, а також умови фінансування конкретного підприємства і його політику в отриманні та наданні кредитів;
З іншого боку, все різноманіття факторів, що впливають на грошовий потік, принесений підприємством: прибуток, витрати (включаючи амортизацію), політику щодо капітальних вкладень і залучення кредитів; порядок оплати виробленої продукції; податкове середовище і т.д.
Методи, використовувані в рамках дохідного підходу, можна розділити на дві групи:
Методи, засновані на перерахунку майбутніх щорічних доходів компанії в поточну вартість (методи дисконтування доходів);
Методи, що базуються на накопиченні середньої величини доходу (методи капіталізації доходів).
Методи дисконтування доходів припускають складання чіткого прогнозу динаміки розвитку підприємства на найближчі кілька років. Всі спрогнозовані доходи потім дисконтуються, їх майбутня величина приводиться до вартості на дату оцінки. Таким чином, основні завдання при використанні методів дисконтування полягають у правильному прогнозі майбутніх доходів компанії та облік факторів ризику в ставці дисконту (коефіцієнті перерахунку). [3]
В даний час методи оцінки бізнесу, засновані на дисконтуванні доходу, дають більш коректний результат у порівнянні з методами, заснованими на капіталізації доходу.
На відміну від методу дисконтування метод капіталізації припускає, що в майбутньому все щорічні доходи компанії приблизно однакові, або мають постійну величину середньорічних темпів зростання.
Процес визначення ринкової вартості компанії методом капіталізації доходу можна умовно розбити на кілька етапів.
Вибір виду доходу, який буде використовуватися в якості бази для оцінки.
Аналіз та прогнозування доходів і витрат підприємства.
Визначення ставки капіталізації.
Капіталізація доходів.
Внесення заключних поправок.
В якості доходу компанії в рамках методу капіталізації можуть розглядатися: прибуток, дивіденди, грошовий потік, виручка. Грошовий потік організації являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів, здійснюваних у процесі ведення господарської діяльності. [20]
Основне завдання даного методу оцінки бізнесу полягає у визначенні рівня доходу, який згодом буде капіталізований. Поняттю рівня доходу відповідають два трактування:
У якості бази для капіталізації може виступати розмір доходу, прогнозований на наступний після дати оцінки рік;
В якості основи розрахунків може виступати середній розмір доходу, який може бути розрахований з використанням як ретроспективних, так і прогнозних даних про дохід.
Вибір даних для визначення рівня доходу залежить від стадії життєвого циклу оцінюваної компанії. Якщо у компанії відносно стабільні доходи або досить чітко виражена тенденція розвитку протягом останніх п'ять років і більше, то прогнозування можна здійснювати на основі ретроспективної (за минулі періоди) інформації.
У процесі прогнозування істотну роль грає нормалізація доходів, тобто усунення одноразових відхилень. Так, в доходах за минулі періоди можуть зустрічатися значні відхилення від середньої величини через проведені разових угод, наприклад з реалізації надлишкового майна. Вплив подібних угод на дохід необхідно виключити, і допомогти в цьому може бухгалтерія оцінюваного підприємства. [22]
Визначення розміру нормалізованого доходу, що підлягає в подальшому капіталізації, здійснюється за допомогою статистичних формул за розрахунком простої середньої, середньозваженої середньої або методу екстраполяції (продовження сформованих тенденцій).
Наступним за прогнозуванням етапом роботи є порядок визначення ставки капіталізації. Ставка капіталізації за своїм економічним змістом повністю відповідає коефіцієнту дисконтування (ставкою дисконту). У розрахунковому плані є лише одна відмінність: ставка капіталізації менше коефіцієнта дисконтування на темп зростання спрогнозованого рівня доходу. Отже, якщо темп зростання доходу передбачається рівним нулю, ставка капіталізації дорівнює коефіцієнту дисконтування. Порядок визначення коефіцієнта диск...