, а також інших випадках, що ставлять під загрозу життя чи нормальні життєві умови всього або частини населення; робота, виконувана внаслідок вступило в законну силу вироку суду під наглядом державних органів, відповідальних за дотримання законності при виконанні судових вироків В».  
 Чинне законодавство у ст.  2.  В«Основні трудові права і обов'язкиВ» не розкриває поняття В«трудова дискримінаціяВ», проте відзначає, що В«кожен має право на праця В»; зазначає, щоВ« примусова праця заборонена В», але не розкриває це пнятіе В». 
  Стаття 5 В«Сторони трудового правовідносини В»нового проекту вказує:В« Сторонами трудового правовідносини є працівник і роботодавець.  Працівник - громадянин Російської Федерації чи іноземний громадянин чи особа без громадянства, складається в трудових правовідносинах з роботодавцем на підставі укладеного трудового договору.  Роботодавець - юридична особа або інша організація, яка відповідно до законодавства Російської Федерації може не бути юридичною особою, або фізична особа, які уклали трудовий договір з працівником. 
  Права і обов'язки роботодавця у трудових правовідносинах здійснюються керівником організації, іншими посадовими особами та (або) колегіальними органами, діють відповідно до законів, іншими нормативними правовими актами або установчими документами організації В». 
  У чинному законодавстві диняче положення відсутня. 
  Основні права та обов'язки працівника в новому проекті подібні з чинному законодавством, однак їх перелік значно розширений: 
  В«Працівник має право: 
  на надання йому роботи, обумовленої трудовим договором; 
 на робоче місце, захищене від впливу шкідливих і небезпечних факторів, на інформацію про стан умов та вимог щодо охорони праці на робочому місці; 
  на своєчасну оплату праці відповідно до кількості і якості виконаної роботи без якої б то не було дискримінації і не нижче встановленого федеральним законом мінімального розміру оплати праці; 
  на оплату простою не зі своєї вини в розмірі не нижче обумовленого цим Кодексом; 
  на відпочинок, забезпечується встановленням граничної тривалості робочого часу, скороченого робочого дня для ряду професій, робіт і окремих категорій працівників, наданням щотижневих вихідних днів, неробочих святкових днів, а також щорічних оплачуваних відпусток; 
  на укладення трудового договору і розірвання трудового договору за власною ініціативою; 
  на об'єднання, включаючи право створювати профспілки та органи громадської самодіяльності для захисту своїх прав і свобод та громадського контролю за їх дотриманням; 
  на ведення колективних переговорів через своїх представників; 
  на відшкодування шкоди, заподіяної йому у зв'язку з виконанням трудових обов'язків; 
  на обов'язкове соціальне страхування у випадках, передбачених федеральними законами; 
				
				
				
				
			  на надання гарантій і компенсацій, встановлених законами та іншими нормативними правовими актами; 
  на захист своїх трудових прав і свобод з використанням способів, передбачених федеральними законами, включно з правом на судовий захист. 
 Працівник зобов'язаний: 
  сумлінно виконувати обов'язки, покладені на нього трудовим договором і трудовим розпорядком, чинним в організації; 
  виконувати встановлені норми праці; 
  дотримуватися вимоги з охорони праці та забезпечення безпеки виробництва; 
  дбайливо ставитися до майна роботодавця і працівників; 
 не розголошувати довірені йому відповідно до трудового договору відомості, становлять державну, службову, комерційну та іншу охоронювану законом таємницю; 
  повідомляти роботодавцю про виниклу ситуацію, що представляє загрозу життю і здоров'ю людей, збереження майна роботодавця і працівників, а також про виникнення простою В». 
  У новому проекті окрема стаття (ст. 7) присвячена основним правам та обов'язкам роботодавця, що повністю відсутня у чинному законодавстві: 
  В«Роботодавець має право: 
  - укладати трудові договори з працівниками, а також розривати їх у порядку та за підставах, встановлених цим Кодексом та іншими федеральними законами; 
  - приймати локальні нормативні акти, спрямовані на організацію праці (положення, інструкції, накази), а також інші акти, необхідні для нормальної роботи організації (штатний розклад, графіки відпусток, графіки змінності та ін); 
 - Вступати в колективні переговори і укладати колективні договори і угоди; 
  - створювати і вступати в об'єднання роботодавців у метою представництва і захисту своїх прав і інтересів; 
  - заохочувати працівників; 
  - вимагати від працівників виконання умов трудового договору та чинного в організації трудового розпорядку; 
  - залучати працівників до дисциплінарної та майнової відповідальності в порядку, встановленому цим Кодексом; 
  - звертатися до суду з метою захисту своїх прав і інтересів. 
 Роботодаве...