начення виявляється в даному прикладі провідним, так як основне призначення даних топонімів - це твердження ознаки В«ruinsВ», що характеризує ставлення говорить до самого себе.
The slump didn't only make Dufton miserable and broken-spirited ... (Jh. Braine)
Незвичайне поєднання назви міста з прикметниками miserable і broken-spirited, для яких типовою є сполучуваність з іменниками позначають людей, створює образ живої істоти, сприйманого як уособлення міста. Внаслідок цього, поєднання стилістично маркований топонім Dufton набуває ознака одухотвореності, що виражається на семантичному рівні появі окказиональной семи "одухотвореностіВ» у семной структурі його значення. Актуалізація цієї семи лежить в основі ситуативного метонимическое переходу топоніма імена прозивні за співвідношенням місто - люди
Якісні СМТ першого типу з рівноцінними топонімічним і прозивним значенням:
- I wonder if you know this place, I'd never heard of it before. Angel Pavement. p> - Angel Pavement? No, I never heard of that ... Meet any angels here? (J. Priestley)
Angel Pavement - вигадана назва з прозорим значенням складових його компонентів. У наведеному висловлюванні воно несе вказівка ​​на топооб'ект (вулицю Лондона), що свідчить про реалізації топонімічного значення. Одночасно чітко відчувається і загальне значення одного з компонентів назви. Навмисне пожвавлення прозивного значення іменника angel здійснюється посредствам прийому взаимоналожения топоніма і омонимичности йому апеллятіви.
Якісні СМТ другого типу:
Dead Dufton, I muttered to mysels. Dirty Dufton, Dreary Dufton, despicable Dufton. (J. Braine)
У цьому висловлюванні реалізація стилістично маркованого топоніма Dufton відбувається завдяки поєднанню трьох стилістичних прийомів: епітета, повтору, алітерації. Цілий рід епітетів, об'єднаних загальною ознакою негативної спрямованості В«неприязніВ», загострено передає різко негативне відношення одного з персонажів роману до міста Dufton. Негативна спрямованість понять, що виражаються епітетами, зростає завдяки алітерації: звук d, повторюваний і в епітетах, і в самій назві міста, як би підтримує негативну спрямованість епітетів і сприяє її перенесенню на назва Dufton. Семной структура значення топоніма Dufton розширюється за рахунок введення емоційно-оцінних сем, посилених чотириразовим повтором топоніма.
Кількісні стилістично марковані топоніми:
Dear Papa had been fairly decently educated and brought up; he had, when a young man, travelled annually for several weeks, and had seen the Fields of Waterloo, Paris, and Ramsgate. (A. Aldingtor)
Кожен з перерахованих топонімів вказує окремо на певний об'єкт, реалізуючи лише своє топонімічна значення. Однак істотним у цьому висловлюванні представляється не вказівка ​​на об'єкт, а іронічне ставлення автора до того освіті, яку отримує один з персонажів роману, що знаходить вираз в з'єднанні трьох нерівних з точки зору освітніх можливостей топонімів: з одного боку, всесвітньо-відомі Waterloo і Paris, з іншого - невеличке курортне містечко в Англії - Ramsgate. Тому значення окремого топоніма як би відступає перед їх сукупністю, де всі три назви обростають стилістичними смислами емоційно-оцінної спрямованості, передаючи іронічне ставлення автора.
Або навпаки, автор підкреслює значущість життєвого шляху свого героя:
[Borth] was of Hungarian, and he had lived in many places - in Budapest, where he had taken pre-medical studies, in/.../Marseilles, where he had been secretary to a rich exporter, in Boston, where he had been a reporter for the Herald, and in San Francisco, where he sold radios. Still he was less than thirty. (J. Hersey)
Дистантное поєднання географічних назв приблизно одного порядку (між топонімами міститься пояснювальна інформація про діяльність героя в даному місті) у поєднанні з деякою градацією допомагає створити у читача враження значущості життя персонажа, показує позитивне ставлення автора до нього.
В
Висновки на чолі 2.
Топоніми набувають свою образність тільки при наявності будь-яких стилістичних тропів і фігур. При цьому топоніми у свою чергу самі надають цим елементам стилістики особливу образність, повідомляючи всьому висловлюванню географічно шарм. p> Стилістично марковані топоніми використовуються авторами для характеристики персонажів як прямо, так і опосередковано. Служать свого роду епітетами, або через перерахування висловлюють ставлення автора до описуваного об'єкту, до його історії (Життя персонажа), можуть допомагати у створенні реалістичною атмосфери описуваних подій, надають їм деяку колоритність.
У цілому топоніми є чудовими виразними засобами мови.
В
Висновок.
Можна зробити висновок про тому, що в загальному вигляді стилістичний потенціал топонімів визначається декількома факторами, а саме:
