у відміток, зроблених касирами в платіжних (Розрахунково-платіжних) відомостях, і підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми здаються в банк, і здані суми складається один загальний видатковий касовий ордер.
Касири в кінці робочого дня звітує перед головним бухгалтером в отриманому авансі і в грошах, прийнятих за прибутковими документами, і здає залишок готівки й касові документи по проведених операціях бухгалтеру під розписку в книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей.
3. Облік праці та заробітної плати
3.1 Форма і система оплати праці, порядок її нарахування
Основними завданнями обліку праці та оплати є:
- облік особового складу працівників, відпрацьованого ними часу і обсягу виконуваних робіт;
- правильне обчислення сум оплати праці та утримань з неї;
- облік розрахунків з працівниками організації, бюджетом, органами соціального страхування, фондами обов'язкового медичного страхування і Пенсійним фондом РФ;
- контроль за раціональним використанням трудових ресурсів, фонду оплати праці та фонду споживання;
- правильне віднесення нарахованої оплати праці та відрахувань на соціальні потреби на рахунки витрат виробництва та обігу і на рахунки цільових джерел.
Оплата праці працівників установ здійснюється на основі
Єдиної тарифної сітки. Тарифні коефіцієнти Єдиної тарифної сітки і тарифні ставки Єдиної тарифної сітки наведено в додатку 5 до розпорядження Адміністрації Кемеровської області від 30.01.2008 р. № 18. p> Єдина тарифна сітка має вісімнадцять розрядів: для робітників - з 1-го по 8-ий, для службовців - з 2-го по 18-й.
Кожному розряду відповідає тарифний коефіцієнт. Заробітну плату за відповідною посади визначають множенням ставки 1-го розряду на тарифний коефіцієнт.
Ставки і оклади кожному працівникові встановлюються за результатами атестації і тарифікації. При цьому за основу беруть виконувані працівником функції, конкретні посадові обов'язки працівників, їх освітній рівень. Також враховують характер і зміст виконуваних робіт, їх різноманітність, керівництво підлеглими, ступінь самостійності, рівень відповідальності.
При атестації і тарифікації працівників використовують Кваліфікаційний довідник посад керівників, фахівців і службовців, вимоги, якого ув'язані з розрядами Єдиної тарифної сітки.
Розрізняють основну та додаткову оплату праці. До основної ставиться оплата, нарахована працівникам за відпрацьований час за тарифними окладами і ставками. До додаткової заробітної плати відносяться виплати за невідпрацьований час, передбачені законодавством по працею: оплата чергових відпусток, перерв у роботі годуючих матерів, пільгових годин підлітків, вихідної допомоги при звільненні та ін
У нашої організації існує погодинна оплата праці. Ця форма оплати праці має дві системи:
- проста погодинна;
- почасово-преміальна.
При погодинній формі оплата здійснюється за певну кількість відпрацьованого часу незалежно від кількості виконаних робіт.
Заробіток робітників визначають множенням годинної або денної тарифної ставки його розряду на кількість відпрацьованих ним годин або днів. Заробіток інших категорій працівників визначають так: якщо працівник відпрацював всі робочі дні місяця, то його оплату складе встановлений для нього оклад, якщо ж він відпрацював неповне число робочих днів, то його заробіток визначають діленням встановленої ставки календарне кількість робочих днів і множенням отриманого результату на кількість оплачуваних за рахунок організації робочих днів.
При почасово-преміальною системою оплати праці від суми заробітку за тарифом додають премію в певному відсотку до тарифної ставки.
Первинним документом з обліку праці працівників при погодинній оплаті є табелі.
Право на відпустку працівникам надається після закінчення 11 місяців безперервної роботи в даній організації. За працівниками, які у відпустці, зберігають його середній заробіток.
Посібники з тимчасової непрацездатності виплачуються робітникам і службовцям за рахунок відрахувань на соціальне страхування. Підставою для виплати допомоги є лікарняні аркуші, видані лікувальним закладом. Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від стажу роботи працівника і його середнього заробітку:
- при безперервному стажі роботи до 5 років - 60% заробітку;
- від +5 до 8 років - 80% заробітку;
- від 8 років і більше - 100% заробітку.
Незалежно від стажу роботи допомога видається у розмірі 100%:
- внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання;
- працюючим інвалідам ВВВ та іншим інвалідам, прирівняним по пільгах до інвалідів ВВВ;
- особам, які мають на своєму утриманні троє дітей і більше, які не досягли 16 років (Учні - 18 років);
- по вагітності т...