ш грубою помилкою в порівнянні з її Непередача, а невідповідності в перекладних текстах називає В«дзеркалом процесу перекладуВ» і пов'язує з ними всі перекладацькі помилки, пропонуючи оцінювати якість перекладу залежно від характеру невідповідностей з урахуванням видів перекладу.
Концепція Р. К. Миньяр-Белоручева прийшла до розмежування тексту та повідомлення, а інші концепції впритул підійшли до ідеї про нетотожності цих феноменів. При оцінці якості перекладу увагу зазвичай звертають на смислові помилки і порушення мовних норм ПЯ, найчастіше є наслідком прямої міжмовної інтерференції. Прихований буквалізм, як В«менше злоВ», критикується в меншій мірі, хоча в принципі з ним треба боротися не менш рішуче, ніж з прямим буквалізмом. Ряд авторів відзначає, що в міру зближення національних культур необхідність в самих малих елементах національної адаптації поступово відпадає. Це зближення йде по лінії освоєння іншомовних моделей і жанрів, але не по лінії повного вирівнювання граматичного ладу, норм лексичної сполучуваності і т.п., тому необхідність в небуквального перекладі ніколи не відпаде цілком і повністю. На наш погляд, єдина норма для всіх видів перекладу встановлюється в самій дефініції поняття перекладу. Так, якщо до перекладу ставиться вимога передачі вихідного повідомлення, то це вимога і буде В«єдиної нормоюВ» для всіх видів перекладу. Ця єдина норма може варіювати і в межах допуску в залежності від специфіки конкретних видів і підвидів перекладу. Коль скоро не існує загальноприйнятих дефініцій поняття перекладу і загальноприйнятих дефініцій багатьох понять, які залучаються для формулювання самого поняття перекладу (наприклад, понять повідомлення, тексту, інформації, значення, сенсу і т. д.), неминучі розбіжності серед переводоведов у трактуванні поняття В«єдина норма перекладуВ». Загалом, всупереч думку ряду авторів, будь-який перекладний текст, в тому числі сповнений талановито, володіє достатньою В«ЕкзотичністюВ» в позитивному сенсі цього слова, коли екзотичність інтродуцируют в трансліт не заради екзотичності, а в тій мірі, в якій вона необхідна для освоєння чужої культури.
Висновок
У сучасних умовах, коли переклад є провідником настільки масштабного впливу на рідні мову і культуру, перекладач зобов'язаний здраво визначати міру різних нововведень. Незважаючи на те, що конвенціональна норма перекладу ставиться автором на перше місце в ряду норм, вона не є незаперечною: вимоги суспільства мінливі в часі. Отже, у формуванні конвенційної норми перекладу можуть і повинні брати активну участь саме перекладачі.
Конвенціональна норма перекладу залишається незмінною протягом тривалого періоду часу і визначає загальний підхід перекладача до своєї роботи, ступінь його прагнення до досягнення максимальної еквівалентності. Дотримання даної норми носить більш загальний характер і є чимось само собою зрозумілим, а ступінь вірності оригіналу виявляється тією змінною величиною, яка найбільшою мірою визначає рівень професійної кваліфікації перекладача і оцінку якості кожного окремого перекладу.
В
Список літератури
1. Алексєєва І.С. Професійний тренінг перекладача. Спб. - 2001. - 256 с. p> 2. Алексєєва І. С. Введення в перекладознавство. СПб.: Вид. центр В«АкадеміяВ», 2004. - 352 с. p> 3. Бархударов Л. С. Мова і переклад (Питання загальної і приватної теорії перекладу). - М.: В«Міжнар. відносини В», 1985. - 240 с. p> 4. Бахтін, М. М. Естетика словесної творчості/М. М. Бахтін. - М.: Мистецтво, 1986. - 424 с. p> 5. Бреус Є.В. Основи теорії та практики перекладу з російської мови на англійську. М. - 1998. - 104 с. p> 6. Дубинка С. А. Конвенціональна норма і категорія трансляційної цінності вихідної інформації в перекладі// Праці факультету міжнародних відносин. Науковий збірник. Випуск I. - Мінськ: В«ТесейВ», 2010. - 196 с. p> 7. Каширіна, Н.А. Критерії оцінки якості письмових перекладів як методична проблема// Лингводидактические основи викладання мов і культур: зб. статей/за ред. І.А. Цатурова. - Таганрог: Вид-во ТРТУ, 2005. - С. 48-56. p> 8. Комісарів В.Н. Теорія перекладу (Лінгвістичні аспекти). - М.: Вища. шк., 1990. - 352 с. p> 9. Миньяр-Белоручев, Р. К. Про функції перекладача/Р. К. Миньяр-Белоручев// Інформаційно-комунікативні аспекти перекладу. - Горький, 1986. p> 10. Наумова В. С. Критика поетичного перекладу з позиції адекватності// Вісник Московського університету. Серія 22. Теорія перекладу. - № 4 - 2009. - C. 75-82
11. Норма перекладу -
12. Паршин А. Теорія і практика перекладу . - [Електронний підручник] -
13. Пшіхотіжев І.Ш. Лінгвістична теорія перекладу. Короткі пояснення до вузлових понять. - Нальчик: Каб.-Балк. ун-т, 2005. - p> С. 6
14. Сдобников В.В. Теорія перекладу: [підручник для студент...
