авдань; володіння широким спектром впливу на учнів; постійний самоконтроль за ходом і станом своєї педагогічної діяльності . Якщо один з компонентів педагогічної діяльності розвинений недостатньо, то можна говорити про деформуванні педагогічної діяльності: наприклад, якщо вчитель не ставить педагогічних цілей самостійно, а в основному бере їх готовими з методичних розробок, то він виступає як виконавець, а не суб'єкт своєї педагогічної діяльності, що, звичайно, знижує ефективність його роботи.
Всі види педагогічної діяльності (навчальна, виховна тощо) мають названу структуру, хоча зміст кожного з компонентів буде різним.
На відміну від прийнятого в психології розуміння діяльності як багаторівневої системи, компонентами якої є мета, мотиви, дії і результат, стосовно педагогічної діяльності переважає підхід виділення її компонентів як відносно самостійних функціональних видів діяльності педагога. p>
Н.В. Кузьміна виділила в структурі педагогічної діяльності три взаємопов'язаних компоненти: конструктивний, організаторський і комунікативний. Для успішного здійснення цих функціональних видів педагогічної діяльності необхідні відповідні здібності, які проявляються в уміннях. p align="justify"> Конструктивна діяльність, у свою чергу, розпадається на конструктивно-змістовну (відбір і композиція навчального матеріалу, планування і побудова педагогічного процесу), конструктивно-оперативну (планування своїх дій і дій учнів) і конструктивно-матеріальну ( проектування навчально-матеріальної бази педагогічного процесу). Організаторська діяльність передбачає виконання системи дій, спрямованих на включення учнів у різні види діяльності, створення колективу та організацію спільної діяльності. p align="justify"> Комунікативна діяльність спрямована на встановлення педагогічно доцільних відносин педагога з вихованцями, іншими педагогами школи, представниками громадськості, батьками.
Проте названі компоненти, з одного боку, в рівній мірі можуть бути віднесені не тільки до педагогічної, а й майже до будь-якої іншої діяльності, а з іншого - вони не розкривають з достатньою повнотою всі сторони і області педагогічної діяльності.
А.І. Щербаков відносить конструктивний, організаторський і дослідницький компоненти (функції) до загальнотрудових, тобто виявляється в будь-якій діяльності. Але він конкретизує функцію вчителя на етапі реалізації педагогічного процесу, представивши організаторський компонент педагогічної діяльності як єдність інформаційної, розвиваючої, орієнтаційної і мобілізаційної функцій. Особливо слід звернути увагу на дослідницьку функцію, хоча вона і належить до загальнотрудових. Реалізація дослідницької функції вимагає від вчителя наукового підходу до педагогічних явищ, володіння уміннями евристичного пошуку і методами науково-педагогічного дослідження, в тому числі аналізу власного досвіду та досвіду інших вчите...