середовища або природи, серед яких проживає даний народ, соціальними умовами і, зокрема, релігією. Правда педагогічні народні погляди можуть бути неясні для самого народу в даний час, він може навіть на початковому етапі розвитку бути не в змозі їх сформулювати; але при всьому цьому вони у нього є. p align="justify"> Ціннісна характеристика освіти являє собою три взаємопов'язаних блоки: освіта як цінність державна, освіта як цінність суспільна, освіта як цінність особистісна.
Зараз вже очевидно, що освіта в пострадянській Росії переживає важкі часи. Прийняті на початку 90-х рр.. у цій сфері необхідні реформи швидко змінилися контрреформами, що позбавило їх найголовнішого - свідомої громадянської підтримки, активної участі та сприяння народних мас і вчителів. Тут позначилося і природне ментальний опір соціуму, який звик жити в умовах зовсім інших цінностей і пріоритетів. p align="justify"> У подібних умовах від держави було потрібно поряд з вирішенням поточних соціально-економічних проблем приділяти більше уваги сфері освіти, вихованню воістину нової людини, здатної жити і трудиться в якісно нових соціальних і економічних умовах. Але держава до такої важливої вЂ‹вЂ‹і животрепетної проблеми в кінці ХХ - на початку XXI ст. залишилося, на жаль, байдужим.
Заходи, спрямовані на зміцнення і розвиток елемента державної цінності освіти в нашій країні, починаючи з 1991 р., планомірно не проводилися, або були пущені на самоплив, що деяким краще. Критикований в епоху перебудови В«залишковий принципВ» змісту культури та освіти, все ж дозволяв розвиватися цим сферам, був у новітній час замінений В«самодостатнімВ» принципом, що надали більшість об'єктів освітнього призначення фактично самим собі, та ще в умовах первісного ринку. Ті жалюгідні В«дотаціїВ», що виділяються державою, не дозволяли більшості об'єктів вирішити найнагальніші свої проблеми, зарплата ж більшості викладачів і співробітників освітніх установ була в багато разів нижче реального прожиткового мінімуму. У таких умовах говорити про виховання нового покоління, нової людини - громадянина нової Росії, перебуваючи при здоровому розумі й твердій пам'яті, взагалі не доводиться. Без корінних зрушень у сфері освіти, без дієвого зміни ставлення держави до цієї галузі вирішити дану задачу взагалі не вдасться. p align="justify"> На жаль, доводиться усвідомлювати, що багато чого з цього знаходиться за межами інтересів можновладців. Подібна, хоч і не надто радісна, але зате об'єктивна реальність дозволяє нам змістити акценти і звернутися до аналізу його суспільної значимості. p align="justify"> Освіта за своєю суттю є діяльністю, процесом. Більш точно - процесом руху від цілей до результату, процесом суб'єктно-об'єктного і суб'єктно-суб'єктної взаємодії педагогів з учнями, коли учень, студент, слухач по мірі все більш активного, глибокого і всебічного участі в процесі навчання та навчання, виховання і самовихова...