рмування самоконтролю залежить від рівня його розвитку безпосередньо. Прийнято вважати, що молодші школярі можуть здійснювати самоконтроль тільки під керівництвом дорослого і за участю однолітків. Однак, відомо, що діти по-різному ставляться до допускаються ними помилок. Одні, виконавши завдання, ретельно його перевіряють, інші відразу віддають вчителю, треті подовгу затримують роботу, особливо якщо вона контрольна, боячись випустити її з рук. На вказівки вчителя на наявність помилок учні реагують неоднаково. Одні просять не вказувати, де помилка, а дати їм можливість самим знайти її і виправити. Інші з тривогою, цікавляться де саме і беззастережно погоджуючись з учителем, покірно приймають його допомогу. Треті тут же намагаються виправдатися посиланнями на обставини. Ставлення до допущених помилок, до власних промахів, недоліків не тільки в навчанні, а й у поведінці - один з найважливіших показників розвитку самосвідомості і емоційно-вольової сфери особистості. [35]
Емоційний розвиток дітей молодшого шкільного віку в більшою мірою, залежить від досвіду, що він здобуває поза будинком. Страхи дитини відбивають його сприйняття навколишнього світу, рамки якого тепер для нього значно розширюються. Здебільшого страхи пов'язані з подіями в школі, родині і групі однолітків. br/>
1.2 Особливості навчальної діяльності молодшого школяра
Індивідуально-психологічні особливості особистості молодшого школяра впливають на особливості його провідної діяльності. Навчальна діяльність дитини розвивається так само поступово, через досвід входження в неї, як і всі попередні види діяльності. Найістотнішим у навчальній діяльності стає рефлексія, відстеження нових досягнень і змін, про що ми вже говорила вище. [17]
З приходом дитини до школи змінюється соціальна ситуація, але внутрішньо, психологічно дитина залишається ще в дошкільному дитинстві. Основними видами діяльності для дитини продовжують залишатися гра, малювання, конструювання. Навчальної діяльності ще має бути розвитися. [36]
Довільне керування діями, яких необхідно в навчальній діяльності, дотримання правил, вже можливо на перших порах, коли дитині ясні близькі цілі і коли він знає, що час його зусиль обмежено малим числом завдань. p align="justify"> В умовах навчальної діяльності дитини варто підводити до розуміння того, що це зовсім інша діяльність, чим гра, і вона пред'являє до нього дійсні, серйозні вимоги, щоб він навчився реально змінювати самого себе. Діти повинні навчитися розрізняти ігрові і навчальні завдання, розуміти, що навчальне завдання на відміну від гри обов'язково, його необхідно виконувати незалежно від того, хоче дитина це зробити чи ні. [27]
Навчальна діяльність справляє принциповий вплив на розумовий розвиток молодшого школяра, при цьому визначальне значення має засвоєння і розвиток мови в системі...