ті (В«УгадайкаВ»), створена Л. І. Переслені і В.Л.Подобедом.  
 2. Кольорові прогресивні матриці Дж. Равека в модифікації Т.В.Розановой. p> 3. Методика діагностики словесно-логічного мислення, розроблена Е.Ф.Замбаціявічене за принципом, використаному Р. Амтхауера і модифікована Л. І. Переслені і Е.М.Мастюкова, що пройшла експериментальну перевірку (Л. І. Переслені, Е.М.Мастюкова, Л.Ф.Чупров, 1989, 1990). 
  Ця методика призначена для діагностики прогностичної діяльності, яка сама по собі є важливим нейропсихологическим показником готовності дитини до навчання, з урахуванням особливостей розвитку уваги, пам'яті і мислення. 
  Володіння чітких результатів діагностики дозволяє педагогу максимально ефективно вибудовувати корекційну роботу на уроці відповідно до принципів лікувальної педагогіки. 
    4. ЩО ТАКЕ ЛІКУВАЛЬНА ПЕДАГОГІКА  
В  
 Лікувальна педагогіка - це система лікувально-педагогічних заходів, що мають на меті попередження, лікування і корекцію різних відхилень у розвитку, нервово-психічних і соматичних порушень, які можуть призвести до стійкої інвалідизації, шкільної і соціальної дезадаптації. 
  Лікувальна педагогіка - це комплексний вплив на організм і особистість дитини. В її завдання входить стимуляція розумового і фізичного розвитку, корекція наявних відхилень у розвитку (відставання в психічному розвитку, поведінці, мови, порушення спілкування, моторики та інших психомоторних функцій) з метою всебічного розвитку хворої дитини. 
  При проведенні лікувально-педагогічних заходів слід спиратися на зберiгання функції і можливості дитини. 
  Лікувальна педагогіка тісно пов'язана з клінічною медициною, в першу чергу з педіатрією, з дитячою невролгіей і психіатрією, а також психотерапією, вікової фізіологією. 
  Основні завдання лікувальної педагогіки полягають у розробці спеціальних індивідуальних і групових методів і програм, спрямованих на корекцію порушених функцій і стимуляцію психомоторики дитини і емоційно-особистісне його розвиток. 
  На основі аналізу структури провідних порушень, що обумовлюють відставання у розвитку та дезадаптації дитини до навколишнього середовища, лікувальна педагогіка вирішує як загальні педагогічні та загально завдання, так і специфічно-корекційні, з урахуванням специфіки аномального розвитку та індивідуальних особливостей дитини і його сім'ї. p> Головний принцип лікувальної педагогіки - тісний взаємозв'язок лікувального та педагогічного процесів. 
  При проведенні лікувально-педагогічних і корекційних заходів з дітьми з відхиленнями у розвитку фахівцям важливо дотримуватися таких  основні принципи . 
				
				
				
				
			  1. Виходячи з дотримання прав дитини, закріплених у Конституції про права дитини, максимально прагнути до реалізації права на освіту, спрямовану передусім на розвиток особистості, розумових і фізичних здібностей, а також права дитини на збереження індивідуальності. 
  2. Включення в корекційно-розвиваючі заняття всіх, в тому числі і самих важких дітей з множинними відхиленнями у розвитку, розробляючи для кожного з них індивідуальну розвиваючу і корекційну програму. 
  3. При оцінці динаміки просування дитини не порівнювати його з іншими дітьми, а порівнювати з самим собою на попередньому етапі розвитку. 
  4. Створювати для дитини атмосферу доброзичливості, формувати почуття психологічної безпеки, прагнути до безпечного прийняття дитини з розумінням специфіки його труднощів і проблем розвитку. 
  5. Коректно і гуманно оцінюючи динаміку просування дитини, реально представляти подальші можливості розвитку та соціальної адаптації. 
  6. Педагогічний прогноз визначати на основі поглибленого розуміння медичного діагнозу, але завжди з педагогічним оптимізмом, прагнучи в кожній дитині знайти зберіганню потенційні можливості, позитивні сторони його психічного і особистісного розвитку, на які можна спертися в педагогічній роботі. 
  7. До всіх дітей, особливо фізично ослабленим, легко збудливим, неврівноваженим слід ставитися спокійно, рівно, доброзичливо. 
  8. Розробляти для кожної дитини спільно з лікарем програму з раціональної організації, гігієни розумової та фізичної діяльності, спрямованої на попередження стомлення. 
  9. Пам'ятати, що ознаками перевтоми, поряд зі зниженням концентрації уваги, погіршенням рухової координації, є порушення сну. При перевтомі у дитини посилюється нервове збудження, дратівливість, часто спостерігається сльозливість, посилюються всі наявні у нього порушення. 
  10. Кожну дитину необхідно привчити до певного режиму дня. Вся діяльність дитини повинна бути побудована за певним розкладом. 
  11. Весь персонал, що працює з дитиною, повинен дотримуватися професійну етику. Діагноз і прогноз кожної дитини - професійна таємниця фахівців. 
  12. При проведенні корекційно-розвиваючого навчання і виховання важливо посилювати і розвивати позитивну уніка...