;
Г? завдання має містити в собі інформацію, необхідну для розвитку розуму, уяви, творчих процесів;
Г? до здійснення предметної діяльності учнів необхідно розташувати (створити позитивну мотивацію);
Г? потрібно навчити учнів вирішувати завдання, озброїти їх необхідними способами, спочатку разом з учителем, потім у колективній роботі, поступово переводячи в план самостійних індивідуальних дій [11, с. 195].
Учитель повинен регулювати і коригувати процес навчання на основі безперервного поточного контролю, тобто отримання інформації про хід навчання учнів та ефективності прийомів і методів своєї власної діяльності. Результати поточного контролю, здійснюваного у формі простого спостереження, усних і письмових опитувань, перевірки класних і домашніх самостійних робіт і за допомогою інших прийомів і методів, враховуються педагогом як безпосередньо на даному занятті, так і в перспективі. Це можуть бути уповільнення або прискорення темпів навчальної роботи, зменшення або збільшення обсягу пропонованих видів робіт, внесення змін в порядок викладу матеріалу, навідні питання і додаткові роз'яснення, попередження ускладнень і т.п. Особливе місце на цьому етапі діяльності вчителя займає стимулювання активності і самостійності учнів. p align="justify"> Регулювання та коригування процесу навчання з використанням засобів стимулювання забезпечуються не тільки продуманою системою оцінювання, що передбачає підбадьорювання, наснагу, вселення впевненості у власних силах та навчальних можливостях, захоплення перспективами, осуд і т.п., але і використанням системи позначок, що спрацьовує особливо на початковому етапі навчання. Великі стимулюючі можливості закладені і в формах, і методах педагогічної діяльності (навчальні дискусії, конференції, обговорення рефератів, парно-групові способи навчання, взаимопроверки тощо). p align="justify"> Невід'ємними структурними компонентами педагогічного впливу на учня є дії контролю, оцінки та аналізу результатів. Самоконтроль, самооцінка і самоаналіз, які здійснюють учні в процесі навчання, формуються на основі спостереження аналогічних навчальних дій педагога. Формуванню цих дій сприяють прийоми залучення учнів до спостереження діяльності своїх однолітків, організація взаємоконтролю, взаімооценкі і взаимоанализа результатів діяльності на основі встановлених критеріїв [11]. p align="justify"> І завершальним етапом навчання, як і педагогічного процесу в цілому, є аналіз результатів рішення педагогічного завдання. Він здійснюється з позицій досягнення в єдності освітніх, виховних і розвиваючих цілей, а також способів та умов їх досягнення. При цьому необхідно виходити з вимог принципу оптимальності, враховуючи, що необхідний результат може досягатися і за рахунок перевантаження як учнів, так і педагога. Аналіз повине...