н виявити причини недоліків у навчанні та підстави успіхів, намітити шляхи подальшого педагогічної взаємодії в рамках процесу навчання. p align="justify"> З усього вище сказаного можна зробити висновок, що центральною фігурою в освіті учнів є педагог. Вчитель навчає, виховує, і тим самим впливає на дитину як на об'єкт своєї професійної діяльності. Учень - сприймає цей вплив, засвоює навчальний матеріал, і у нього виробляються певні культурні норми поведінки і діяльності. Цілеспрямований вплив педагога на особистість дитини, благотворно позначається не його розумовий розвиток і його освіченість. br/>
.2 Взаємозв'язок навчання і виховання у творчому пошуку педагога
Чотири тези постійно простежуються у світовій педагогічній літературі ХХ століття: навчання - це і є добре організоване виховання; метою навчання є виховання гармонійної особистості; розвивальне навчання - умова і результат виховує навчання; активність особистості у навчанні грунтується на активності дитини в його власному вихованні (дитина - об'єкт і суб'єкт виховання в такій же мірі, як об'єкт і суб'єкт навчання).
Одночасно у світовій педагогічній літературі проголошуються і реалізуються ідеї, які розкривають взаємозв'язок навчання і виховання.
А. Дистервег в основу виховує навчання поклав ідею самоврядності і саморозвитку особистості вихованця: В«Головним же засобом, провідним до цього, є самодіяльність, завдяки якій людина розвиває свої внутрішні сили і формуєтьсяВ» [5, с. 64]. p align="justify"> Ідея активного керівництва вихованням особистості у навчанні поступово замінюється концепцією активної позиції дитини в його становленні та розвитку. Теорія рефлексивної педагогіки і біхевіоризму замінюється концепцією мотиваційної педагогіки. Гранична ідеалізація навчання в США, захоплення інтелектуальної стороною навчання звели виховує навчання до формуванні культури розумової праці, цілеспрямованому вихованню спостережливості, такту, мислення та інших сторін інтелекту. p align="justify"> В даний час можна визначити опорні позиції навчання і виховання з урахуванням орієнтації на світову педагогічну думку: меті освіти можна вважати виховання творчої особистості з розвиненими даруваннями і здібностями, яка може надалі самостійно розвивати і виховувати себе. Звідси і випливають основні педагогічні установки:
Навчання має виховувати творчу особистість, спираючись на індивідуальні можливості, особливості та здібності кожного учня.
Активність вихованця у навчанні та вихованні повинна будується на педагогіці співробітництва в навчання, на взаємозв'язку виховання і самовиховання у виховній роботі.
Природничі науки служать формуванню творчого мислення, а гуманітарні - вихованню гуманізму, відповідальності, демократизму, самокритич...