ншого боку, інтенсивне запозичення можливо при порівняно слабких економічних, промислових, культурних і т.п. зв'язках, але при активному впливі інших факторів: політична роль країни і мови, постійне оновлення лексичних засобів шляхом утворення слів, що називають нові, актуальні в тих чи інших відносинах явища і т.п. У цьому зв'язку варто вказати на поширення «американізмів», які знаходяться по суті на положенні інтернаціональної лексики, оскільки вони вживаються в багатьох мовах, хот і відчуваються в них іноді як щось чужорідне, наприклад: стриптиз, герлс, бестселер, комікс, бакс, бітник , гламур і т.п.
Конкретизуючи проблему впливу зовнішніх соціально-економічних, політичних і т.п. зв'язків суспільства на процес лексичного запозичення, можна сказати, що найбільш типовою формою такого впливу є запозичення найменування разом із запозиченням речі, поняття. Наприклад: комп'ютер, блейзер (особливого покрою приталений піджак), грант (грошова допомога, що видається спеціальними фондами і призначене для матеріального забезпечення наукових досліджень, дайджест (особливий вид журналу, що містить короткий виклад матеріалів з інших видань) та ін Однак вказане вплив може виявлятися і в тому, що в мову починають проникати слова-паралелі до вже наявних найменуваннями. У цьому випадку усунення дублетности йде шляхом семантичної та стилістичної диференціації синонімічних пар. Наприклад: обслуговування - сервіс, обмежувати - лімітувати, істотний - релевантний, слуга - портьє. Причини подібних запозичень, мабуть, треба шукати не тільки поза мови, а й у самому сприймаючому мовою.
Л.П. Крисін до визначення внутрішньомовних причин запозичення підходить вельми диференційовано, виділяючи наступні:
. Необхідність в розмежуванні понять: візажист і раніше заімствованноедізайнер; плейер (компактний програвач з навушниками) і програвач (апарат для відтворення музики на платівках).
. Запозичення іншомовного слова може відбуватися внаслідок тенденції до усунення полісемії споконвічного слова, спрощення його смислової структури. Крім того, часто причиною запозичення служить потреба уточнити або деталізована відповідне поняття, розмежувати деякі смислові відтінки, прикріпивши їх до різних слів: маркетинг (ринок), менеджмент (управління), аудит (Ревізія), джем (варення), сексуальний (статевий), репортаж (розповідь). Таким чином, вже існуюче в мові слово і знову заимствуемого як би ділять сфери свого семантичного впливу, причому ці сфери можуть більшою чи меншою мірою перетинатися, але ніколи не збігаються повністю. Спеціалізація найменувань може бути найвищою мірою диференційованою. Наприклад: спонсор - особа, яка надає фінансову підтримку; меценат - (стара запозичене) - багатий покровитель; імпресаріо - підприємець, організатор видовищ; продюсер - довірена особа кінокомпаній.
Цікаво в цьому сенсі розумне звернення до іншомовного терміну, загальноприйнятим у літературній практиці, електорат, який витіснив російське слово виборці. Електорат як термін сучасної російської ситуації виявився більш зручним і точним у порівнянні з терміном виборці, так як він означає «коло виборців, які голосують за якусь політичну партію», тобто кожна партія на виборах має свого виборця.
. До мовних причин запозичення слід віднести також тенденцію до відповідності нерозчленованій обозначаемого поняття з нерозчленованістю...
