боку, а саме: вимови, слуховий диференціації фонем, фонематичного аналізу і синтезу; лексико-граматичного аналізу та синтезу, лексико-граматичної будови, достатній розвиток просторових уявлень, зорового аналізу, синтезу та мнезіса.
.2 Етапи формування навички читання
Сучасна методика розуміє навик читання як автоматизоване вміння з озвучення друкованого тексту, що припускає усвідомлення ідеї сприйманого твору і вироблення власного ставлення до читаемому. У свою чергу, така читацька діяльність передбачає вміння думати над текстом до початку читання, в процесі читання і після завершення читання. Саме таке «вдумливе читання», засноване »на досконалому навичці читання, стає засобом залучення дитини до культурної традиції, занурення у світ літератури, розвитку її особи. При цьому важливо пам'ятати, що навик читання - запорука успішного вміння, як у початковій, так і в середній школі, а також надійний засіб орієнтації в потужному потоці інформації, з яким доводиться стикатися сучасній людині.
Т.П. Сальникова вважає, що читання відноситься до письмових форм мовної діяльності, оскільки пов'язано з буквами і зоровим їх сприйняттям. Букви використовуються як загальновизнаних знаків (шифру, коду), за допомогою яких в одних випадках (при листі) записуються (кодуються) друкарським або рукописним способом усні форми мови, а в інших випадках (при читанні) ці форми відновлюються, відтворюються, декодируются. Якщо в усних формах мови своєрідним первинним елементом виступає звук - фонема, то для письмових форм таким первинним елементом виявляється кодовий знак - буква.
М.Р. Львів характеризував навик читання, називаючи чотири його якості: правильність, швидкість, свідомість і виразність.
Правильність автор визначає як плавне читання без спотворень, що впливають на сенс читаного тексту [41].
Швидкість М.Р. Львів характеризував як швидкість читання, яка обумовить розуміння прочитаного. Така швидкість вимірюється кількістю друкованих знаків, прочитаних за одиницю часу (зазвичай кількістю слів в 1 хвилину).
Виразність автор визначав, як здатність засобами усної мови передати слухачам головну думку твору і своє власне ставлення до нього.
Свідомість читання методичній літературі останнього часу трактується як розуміння задуму автора, усвідомлення художніх засобів, що допомагають реалізувати цей задум, і осмислення свого власного ставлення до?? Рочітанному.
Всі названі якості взаємопов'язані між собою і обумовлені. Без правильного озвучування графічних знаків неможливе розуміння окремих одиниць тексту, без з'ясування значення кожної одиниці не можна усвідомити їх зв'язок, а без внутрішнього зв'язку окремо взятих компонентів тексту не відбудеться ній зв'язку усвідомлення твору. У свою чергу, розуміння загального усвідомлення твори допомагає правильності читання окремих його елементів, а правильне читання та розуміння тексту стають основною для виразності читання. Швидкість, будучи темпом читання, за певних умов стає засобом виразності. Таким чином, підготовка читця повинна будуватися з урахуванням одночасної роботи над усіма чотирма якостями навички читання. Даний підхід реалізується вже в період навчання грамоті.
А.Я. Савченко вважає, що перший крок на шляху до о...