мічною моделлю, яка описує в лінгвістичних термінах процес переходу від тексту на ІЄ до тексту на ПЯ, тобто процес міжмовної трансформації при збереженні інваріантного змісту. Завдання лінгвістичної теорії перекладу - розвивати систему правил трансформації мовних засобів, якими виражено мовленнєвий твір, з іноземних мов на ПЯ.
Лінгвістична теорія перекладу полягає в глибокому усвідомленні перекладачем розбіжностей і подібностей системах двох мов, і надалі розкритті образів оригінального тексту в мовному творі ПЯ.
Проте теорія і практика перекладу зовсім не є тотожними поняттями. Теорія узагальнює і систематизує факти, накопичені перекладацьким досвідом. Вироблення правил перекладу можливо тільки в обмежених межах, у відносно простих випадках. Переклад не терпить стандартних рішень і вирішальну роль у ньому відіграє конкретний випадок.
.3 Художній переклад
Переклад є, безсумнівно, творчим процесом. Особливо виразно це відчувається при розгляді художнього перекладу (або перекладу художніх текстів), де крім знань іноземних мов і ПЯ перекладач повинен мати певний ступінь літературної майстерності. Виникає питання: якщо предмет теорії перекладу, як було сказано вище - вивчення правил трансформації тексту з іноземних мов на ПЯ, то як ці правила уживаються з творчим процесом?
Л.С. Бархударов піднімав у своїй праці «Теорія і практика перекладу» питання про теоретичному і прикладному аспектах теорії перекладу [Бархударов Л.С., 195: 39-43]. Наука про переведення аж ніяк не є сухим збіркою правил і норм, механізуються процес створення мовного твору. Завданням теорії перекладу, як і будь-який інший науки, є виявлення та пошук закономірностей переходу від ІЄ до ПЯ, ці закономірності існують незалежно від творчого підходу. Тим більше, як вже було зазначено, теорія перекладу - модель динамічна.
Р.К. Миньяр-Белоручев розглядає проблему перекладу з точки зору співвідношень семасіологіческім зв'язків в текстах різного типу. При перекладі суспільно-політичних текстів перекладач працює в основному зі штампами і кліше, тобто з мовними засобами зі стертими семасіологіческім зв'язками. Суспільно-політична термінологія має часовий характер і залежить від існуючої політичної обстановки. Переклад науково-технічних текстів вимагає від перекладача вузькоспеціальних знань у тій чи іншій галузі. Наукова та публіцистична термінологія має фіксованою семасіологіческім зв'язком .
Переклад художніх текстів вимагає зовсім іншого підходу. Для цього виду перекладу неможливо обмеження ви?? Тичних закономірностями. Природний шлях засвоєння як рідної та іноземної мови - це поетапне засвоєння розмовних кліше, потім стійких словосполучень, і, нарешті, окремих слів. У навчальних закладах навчання носить прямо протилежний порядок: від слів учні переходять до складання пропозицій, міную етап засвоєння кліше і стійких словосполучень. Саме тому більшість штучних білінгвів часто будують пропозиції ІЄ за образом, відчуваючи труднощі з монологічного промовою.
Мовні стредства в художньому тексті мають характер тимчасової семасіологіческім зв'язку - це вживання слів у переносному значенні, заст...
