ого напряму або окремого автора, можна назвати фразеологією».
На думку Є.І. Дібровою і М.І. Фоміної фразеологія - «розділ науки про мову, що вивчає стійкі поєднання слів різного типу» і «розділ мовознавства, в якому вивчаються лексично неподільні поєднання слів, тобто особливі фразеологічні одиниці». Дані визначення не виражають всю повноту поняття «фразеологія», а висловлює тільки одну з трьох її сторін.
Микола Федорович Алефіренко теж говорить про фразеології як про розділ мовознавства, але розглядає його з точки зору синхронії і діахронії: «Фразеологія - розділ мовознавства, що вивчає стійкі образні сполучення слів з узагальнено-цілісним значенням в їх сучасному стані і історичному розвитку ». «У зв'язку з цим, - продовжує він, - розрізняють синхроническую, чи сучасну, і диахроническую, чи історичну, фразеологію».
Отже, можна зробити висновок, що в науковій літературі немає певного поняття терміна «фразеологія». Учені розходяться в думках.
Дослідники розходяться не тільки у визначенні поняття «фразеологія», а й поняття «фразеологізм».
В енциклопедії «Російська мова» під ред. Ю.Н. Караулова дається таке поняття: «фразеологізм, фразеологічна одиниця - це загальна назва семантично невільних сполучень слів, які не виробляються в мові (як подібні з ними по формі синтаксичні структури - словосполучення і пропозиції), а відтворюються в ній у узуально закріпленому за ними стійкому співвідношенні змісту і певного лексико-граматичного складу ».
І виникає питання про тотожність таких понять як «фразеологізм», «фразеологічна одиниця» і «фразема». Традиційно стійкі словесні комплекси типу «плисти за течією» називаються фразеологічними оборотами, фразеологізмами, ідіомами і фраземами. Кожен з трьох перших термінів має деяку ущербність: у першому слово «оборот» асоціюється зі школи причетним і дієприслівниковими оборотами; другий нагадує політичні терміни - марксизм, капіталізм; третій має ще й спеціальне значення - цілісне, семантично нерозкладне, стійке поєднання. А термін «фразема» добре вписується в загальну систему мовних одиниць - фонема, лексема, морфема та ін
Ідіома - мовний зворот, що вживається як деяке ціле, що не підлягає подальшому розкладанню і звичайно не допускає всередині себе перестановки. Idiomem (zwi? Zkiem idiomatycznym) nazywamy taki zwi? Zek frazeologiczny, kt? Rego?? Czliwo?? semantyczna przewa? a nad sk? adniow?. W idiomiesuma znacze? wyraz? w oraz znaczenie ka? dego wyrazu z osobna s? inne niz znaczenie ca? o? ci zwi? zku frazeologicznego.
«Фразема - стійке поєднання слів з цілісним і переносно-образним значенням, безпосередньо не випливають з суми значень його лексичних компонентів».
«Frazemem (po? o? czeniem frazeologicznym) nazywamy taki zwi? zek frazeologiczny, kt? rego?? czliwo?? semantyczna jest do pewnego stopnia zr? wnowa? ona ze sk? adniow?. Sens ca? Ego wyra? Enia mie? Ci si? w znaczeniu jednego z wyraz? w. Wyraz taki nazywamy nadrz? Dnym (dominuj? Cym, okre? Lanym), bo to on jest okre? Lany przez pozosta? E sk? Adniki frazeologizmu ».
Набагато більш ємкі визначення дають нам Т.І. Вендіна і В.М. Мокієнко. Т.І. Вендіна вважала, що «Фразеологізм (або фразеологічний зворот) - це лексично неподільна, відтворена одиниця мови, що складає...
