3]. На думку Т.Ю. Базарова, корпоративна культура - це складний комплекс припущень, бездоказово приймаються всіма членами конкретної організації і задає загальні рамки поведінки, прийняті більшою частиною організації. Виявляється в філософії та ідеології управління, ціннісних орієнтаціях, віруваннях, очікуваннях, нормах поведінки. Регламентує поведінку людини і дає можливість прогнозувати його поведінку в критичних ситуаціях [3, с. 174].
Е. Браун під корпоративною культурою розуміє набір переконань, цінностей і засвоєних способів вирішення реальних проблем, що сформувався за час життя організації і має тенденцію прояву в різних матеріальних формах і в поведінці членів організації [69, с. 82].
Крім категорії «цінності» більшість авторів головними елементами корпоративної культури називає людський фактор, лояльність працівника до фірми, набір традицій, покликаних зміцнювати внутрішню структуру організації [76, с. 27]. Таким чином, корпоративну культуру можна визначити як комплекс поділюваних членами організації думок, еталонів поведінки, цінностей, настроїв, символів, відносин і способів ведення бізнесу, які обумовлюють індивідуальність компанії. Дослідники також одностайні в тому, що корпоративна культура має низку властивостей, серед яких:
- динамічність - культура у своєму розвитку проходить стадії зародження, формування, підтримки, розвитку, вдосконалення, заміни;
- системність - корпоративна культура являє собою складну систему;
- структурованість - елементи ієрархічно супідрядні і володіють певним ступенем пріоритетності;
- відносність - співвідносить свої елементи як з власними цілями, так і з навколишньою дійсністю;
- неоднорідність - всередині культури існують локальні субкультури і навіть можуть з'являтися контркультури, що вступають у конфронтацію з корпоративною культурою:
- адаптивність - здатність залишатися стійкою і протистояти негативним змін зовнішнього середовища [79, с.115].
Найчастіше в літературі поняття «корпоративна культура» вживається поряд з поняттями «організаційна культура», «управлінська культура», «виробнича культура», «культура трудових відносин», «ділова культура». На Заході?? Корпоративна культура »найчастіше позначає те ж саме, що і« організаційна ». Такі вітчизняні дослідники, як О.С. Виханский, В.А. Співак теж дотримуються даного підходу.
О.С. Виханский пише про набір найбільш важливих припущень, прийнятих членами організації та одержують вираження в заявлених організацією цінностях, які задають людям орієнтири їх поведінки і дій [11, с.412]. Опис перегукується з визначеннями корпоративної культури. Однак автор говорить про культуру організаційної, відзначаючи, що ціннісні орієнтації передаються індивідам через «символічні» засоби духовного і матеріального внутріорганізаційного оточення [11]. Він також звертає увагу, що організаційна культура є набором припущень, цінностей, вірувань і символів. Проходження їм допомагає людям в організації справлятися з їх проблемами [11, с.425].
В. А. Співак зазначає, культура корпорації - дуже складне, багатошарове явище, що включає і матеріальне, і духовне в житті, діяльності, поведінці корпорації по відношенню до суб'єктів зовнішнього середовища і до власних співроб...