рівника. Мотиваційно-вольова сфера включає в себе потреби, інтереси, цілі, мотиви, які реалізуються завжди тільки завдяки вольовій компоненті. Воля - це здатність людини до досягнення своїх цілей. Воля - це свідоме регулювання людиною своїх дій і вчинків, що вимагають подолання внутрішніх і зовнішніх труднощів. Вольове регулювання поведінки людини детерміновано умовами, в яких він живе і трудиться. Воля не є ізольованим властивістю психіки людини, і тому розглядається у взаємозв'язку з іншими сторонами свідомості [5].
1. Прагнення до успіху (орієнтація на досягнення, прагнення володіти, рішучість, довіру до себе);
2. Обережність (сумлінність, увагу, порядність, чесність, точність, визнання з боку оточуючих);
3. Самовизначення (свобода, самовизначення, відкритість);
4. Соціальна компетентність (компетентність, балакучість, товариськість, готовність до обговорення, сила переконання, чарівність, дружнє ставлення до організації, впевнена манера тримати себе).
Для визначення мотивів і життєвих цілей керівника пропонують використовувати методику - особистісний опитувальник, який був запропонований І. Г. Сеніним в 1991 р. і призначений для діагностики життєвих цілей (термінальних цінностей) людини.
Таким чином, ПВК - це складне і внутрішньо диференційоване системне утворення, яке визначає успішність освоєння і виконання трудової діяльності. Кожна діяльність вимагає певної сукупності професійно важливих якостей.
1.2 Розвиток професійно важливих якостей керівника
Професійно важливі якості керівника - запорука його успіху. Саме на них будується вся управлінська діяльність керівника. Значить існує необхідність постійного розвитку професійно важливих якостей.
Психологічні умови розвитку професійно важливих якостей керівника являють собою певний рівень розвитку (ступінь вираженості) значущих для управління психічних позн?? Вательность процесів, властивостей, станів, емоцій і волі, який створює особистісні передумови успішності діяльності суб'єкта управління відповідно до кваліфікаційних вимог. Спектр таких особистісних передумов може варіюватися залежно від характеру діяльності, її цілей і завдань, ергономічних та професійних особливостей взаємодії керівника.
Управлінська діяльність передбачає високу психічну напругу. Воно зазвичай пов'язане з великою відповідальністю за рішення, які приймаються. Нині відбуваються процеси, які об'єктивно ведуть до зростання витрат енергії на управління, особливо психічної. Так, впровадження нових технологій і зростаюче застосування комп'ютерної техніки супроводжується інтелектуалізацією роботи, яка все більше перетворюється на розумову. За цих умов змінюється сфера діяльності керівників, відбувається перехід від організації переважно фізичної роботи в сферу організації розумової праці, який значно складніше, вимагає більше зусиль і вищого професіоналізму в управлінні.
Звідси випливає, що інтелектуальні здібності керівника вимагають безперервного розвитку, так як керівник повинен володіти відмінною пам'яттю, гнучким розумом і точністю міркування. Далі ми розглянемо способи розвитку інтелекту керівника.
1. Оптимальний час для відпочинку. Були проведені деякі дослідження, які д...