аження в більшості сучасних концепцій критичного мислення:
- Оцінка надійності джерел інформації;
- Уміння виділити необхідну інформацію і здатність до подальшої її обробці;
- Ясність викладу власної позиції, точність у виборі мовних засобів;
- Аналіз та оцінка висловлювань, припущень, висновків, аргументів, гіпотез, переконань;
- Розгляд проблеми з різних кутів зору і порівняння різних позицій і підходів;
- Уміння задавати питання з метою отримання більш точної інформації або її перевірки;
- Прийняття рішень і вміння обгрунтувати свій вибір.
Використання даних умінь в повсякденному житті і на навчальному занятті має місце при наявності вже накопичених знань і досвіду. Критичне мислення - це свого роду «мислення про знання», яке дозволяє «використовувати раніше набуті знання, щоб створювати нові». При цьому поняття «знання» вживається в самому широкому сенсі слова. На думку автора книги «Критичне мислення та навчання» М.Мейсона психолого компонент критичного мислення це - «... певний обсяг знань, чи то знання основних понять, що відносяться до критичного мислення, або знання тієї чи іншої наукової дисципліни, до якої критичне мислення може бути надалі застосовано ». Так, наприклад, Р. Енніс вважає, що критичне мислення, будучи міждисциплінарною та над предметної категорією, носить дедуктивний характер: учень опановує інтелектуальними вміннями критичного мислення поза конкретної наукової дисципліни і може застосовувати їх у різних галузях знань. У той час як Дж. Мак Пек підкреслює індуктивний характер критичного мислення, вважаючи, що воно невіддільне від конкретної наукової області та що необхідною умовою критичного розгляду проблем тієї чи іншої наукової дисципліни є глибоке знання цієї самої дисципліни. «Ми не можемо критично розглядати проблеми ядерної фізики, не знаючи самої ядерної фізики», - пише автор.
Мета критичного мислення - тестування запропонованих ідей: застосовні вони, як можна їх удосконалити і т. п. Щоб провести відповідний відбір належним чином, необхідно, по-перше, дотримуватися відомої дистанцію, т. е. вміти оцінювати свої ідеї об'єктивно, і, по-друге, враховувати критерії, або обмеження, що визначають практичні можливості впровадженні нових ідей.
Ще однією метою даної технології є перевірка запропонованих рішень з метою визначення області їх можливого застосування, що виявляє їх недоліки і дефекти. [15]
Для встановлення вихідного рівня схильності до критичного мислення використовувався тест - «Побутові Міркування» («Everyday Reasoning») - створений у Каліфорнійським університеті, що виявляє схильність до критичного мислення.
Західна психолого-педагогічна традиція розпорядженні цілою низкою окремих досліджень (П. Фекайон, Н. Фекайон, С. Джанкарло, Р. Енніс, С. Норріс, Г. Саломон), присвячених вивченню установок на критичне мислення , методик їх розвитку та діагностики.
1.2 Етапи технології розвитку критичного мислення
Критичне мислення, є мислення самостійне, носить індивідуальний характер, і означає, що людина намагається самостійно, незалежно від інших, сформулювати ідею або дати оцінку ситуації. Критичне мислення здійснюється в ситуації реально значущою для людини, яка визначається його потребами та цілями.
Технологія являє собою сукупність прийомів, спрямованих на те, щоб зацікавити учня, пробудити його до діяльності, створити умови для узагальнення інформації, сприяти розвитку критичного мислення, навичок самоаналізу та рефлексії. На основі цієї технології можна навчити школярів здобувати інформацію з різних джерел.
Виконуючи завдання в групі, між собою спілкуючись, учні беруть участь у добуванні інформації для вирішення питання, у побудові знань. Школярі набувають нової якості, що характеризує розвиток інтелекту на новому етапі, здатність критично мислити.
Виділяють наступні ознаки критичного мислення:
мислення продуктивне, в ході якого формується позитивний досвід з усього, що відбувається з людиною;
самостійне, відповідальне;
аргументоване, оскільки переконливі доводи дозволяють приймати продумані рішення;
багатогранне, так як воно виявляється в умінні розглядати явище з різних сторін;
індивідуальне, бо воно формує особистісну культуру роботи з інформацією;
соціальне, оскільки робота здійснюється в парах, групах; основний прийом взаємодії - дискусія.
Критичне мислення починається з питань і проблем, а не з відповідей на запитання...