Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Самоконтроль займаються фізичними вправами і спортом

Реферат Самоконтроль займаються фізичними вправами і спортом





Самоконтроль - це метод самоспостереження станом свого організму в процесі занять фізичними вправами і спортом.

Самоконтроль необхідний для того, щоб заняття надавали тренують ефект і викликали порушення у стані здоров'я. Самоконтроль складається з простих загальнодоступних прийомів спостереження складається з обліку суб'єктивних показників (самопочуття, сну, апетиту, бажання тренуватися, переносимості навантажень і т.д.) і об'єктивних показників (ваги, пульсу, спірометрії, частоти дихання, артеріального тиску, динамометрії). Самоконтроль необхідно вести в усі періоди тренування і під час відпочинку. Самоконтроль має тільки виховне значення, а й привчає свідоміше ставитися до занять, дотримуватися правил особистої та громадської гігієни, режиму навчання, праці, побуту і відпочинку. Результати самоконтролю повинні регулярно реєструватися в спеціальному щоденнику самоконтролю.


2.4 Суб'єктивні показники самоконтролю


Настрій. Дуже суттєвий показник, який відбиває психічне стан котрі займаються фізичними вправами. Заняття завжди повинні приносити задоволення. Настрій вважатимуться хорошим, коли людина впевнена в собі, спокійний, життєрадісний; задовільним - при нестійкому емоційний стан і незадовільним, коли людина засмучений, розгублений, пригнічений.

Самопочуття. Є одним з важливих показників оцінки фізичного стану, впливу фізичних вправ на організм. У займаються погане самопочуття, як правило, буває при захворюваннях або за невідповідність функціональних можливостей організму рівню виконуваної фізичної навантаження. Самопочуття може бути хороше (відчуття сили та бадьорості, бажання займатися), задовільним (млявість, занепад сил), незадовільний (помітна слабкість, стомлення, головні болі, підвищення ЧСС і артеріального тиску в спокої й др.).

Стомлення. Втома - це фізіологічний стан організму, що виявляється у зниженні працездатності внаслідок виконаної роботи. Воно є способом тренування і підвищення працездатності. У нормі стомлення має відбуватися через 2-3 години після занять. Якщо він тримається довше, це означає неадекватності підібраною фізичного навантаження. З стомленням слід боротися тоді, коли воно починає переходити в перевтома, тобто коли стомлення жевріє наступного ранку після тренування. Орієнтовна схема зовнішніх ознак втоми приведено в таблиці 1.

Сон. Найбільш ефективним засобом відновлення працездатності організму після занять фізичними вправами є сон. Сон має вирішальне значення на відновлення нервової системи. Сон глибокий, міцний, наступаючий відразу - викликає відчуття бадьорості, прилив сил. При характеристиці сну відзначається тривалість і глибина сну, його порушення (важке засипання, неспокійний сон, безсоння, недосипання і т.д.).

Апетит. Чим більше людина рухається, займається фізичними вправами, тим краще він повинен харчуватися, оскільки потреба організму в енергетичних речовинах збільшується. Апетит, як відомо, хисткий, він легко порушується при нездужання і хворобах, при перевтомі. При великий інтенсивному навантаженні апетит може різко знизитися.

Працездатність. Оцінюється як підвищена, нормальна і знижена. При правильній організації навчально-тренувального процесу в динаміці працездатність повинна збільшуватися.

Переносимість навантажень. Є важливим показником, що оцінює адекватність фізичних навантажень функціональним можливостям що займається.


.5 Об'єктивні показники самоконтролю


Пульс. В даний ЧСС розглядається однією з головних і найдоступніших показників, що характеризують стан серцево-судинної системи та її реакції на фізичне навантаження. Частота пульсу здорового нетренованого людини в стані спокою зазвичай коливається в жінок межах 75-80 уд/хв, у чоловіків - 65-70 уд/хв. У спортсменів частота пульсу зменшується до 50-60 уд/хв, причому це зменшення починається з зростанням тренованості. ЧСС визначається пальпаторним методом на сонної або променевої артеріях після 3 хвилин відпочинку, за 10, 15 або 30 секунд, після чого виробляють перерахунок отриманих величин на хвилину. Вимірювання ЧСС проводиться відразу ж на перші 10 з після роботи. Для контролю важливо, як реагує пульс на навантаження і швидко чи знижується після навантаження. От за цим показником займається повинен стежити, порівнюючи ЧСС у спокої і після навантаження. При малих і середніх навантаженнях нормальним вважається відновлення ЧСС через 10-15 хвилин.

Якщо ЧСС у с...


Назад | сторінка 5 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Самоконтроль студентів, що займаються фізичними вправами і спортом
  • Реферат на тему: Лікарсько-педагогічний контроль і самоконтроль в процесі занять фізичними в ...
  • Реферат на тему: Відновлення організму після фізичного навантаження
  • Реферат на тему: Діагностика стану організму під впливом занять фізичними вправами
  • Реферат на тему: Фізіологічні зміни показників периферичної крові людини, після фізичного на ...