ої готовності до школи виділяє також довільність як одну з передумов навчальної діяльності. Крім того, вона звертає увагу на рівень сформованості семіотичної (знакової) функції і особистісні характеристики, що включають особливості спілкування (вміння спільно діяти для вирішення поставлених завдань), розвиток емоційної сфери.
І.В. Дубровіна визначаючи психологічну готовність дитини до школи, виділяє наступні параметри: афективно-потребностную або мотиваційну готовність, вольову - відповідний рівень розвитку довільності, інтелектуальну готовність.
Характеристика сторін психологічної готовності до школи .
Особистісна готовність до школи включає формування у дитини готовності до прийняття нової соціальної позиції школяра, що має коло важливих обов'язків і прав, що займає інше, в порівнянні з дошкільнятами, становище в суспільстві. Ця готовність висловлює ся у відношенні дитини до школи, вчителям я навчальної діяльності, включає і формування у дітей таких якостей, які допомогли б їм спілкуватися з вчителями, з однокласниками. Дитині важливо вміти увійти в дитяче суспільство, діяти спільно з іншими дітьми. Ці якості забезпечують адаптацію до нових соціальних умов шкільного життя.
Інтелектуальна готовність дитини до школи полягає у придбанні певного кругозору, запасі конкретних знань; в розумінні загальних закономірностей, що лежать в основі наукових знань. Хоча й доступні дітям 6-ти річного віку логічні фор ми мислення, але вони не характерні для них. Їх мислення в основному образне, що спираються на реальні дії з предметами і заміщають їх схемами, кресленнями, моделями. Інтелектуальна готовність до школи передбачає також формування в дитини певних умінь. Наприклад, вміння виділити навчальну задачу. З метою інтелектуальної підготовки дитини до школи дорослі повинні розвивати пізнавальні потреби, забезпечити достатній рівень розумової діяльності, пропонуючи відповідні завдання і дати необхідну систему знань про навколишній. У сенсорному розвитку діти повинні оволодіти еталонами і способами обстеження предметів. Інакше, відсутність цього призводить до невдач у навчанні. Наприклад, не орієнтуються в зошиті. Чи не розрізняють геометричну форму, якщо вона в іншому становищі. Відраховують предмети справа наліво, а не зліва направо. Читають справа наліво. У дошкільний період у дитини повинна бути розвинена звукова культура мовлення. Повинен бути розвинений фонематичний слух. Інакше, дитина вимовляє замість слова РИБА - Либа. Будуть виникати помилки в грамотності. Дитина буде пропускати слова. Невиразна мова веде до поганого засвоєння розділових знаків. Погано буде читати вірші. У дитини повинна бути розвинена і розмовна мова. Він нен висловлювати свої думки ясно, передавати зв'язно. Дитина дол дружин вміти виділити в оповіданні головне, передавати розповідь за певним планом. Важливо, щоб дитина бажав дізнатися нове, повинен бути вихований інтерес до нових фактів, явищ життя. Усі психічні процеси (увага, пам'ять, мислення, уява) повинні бути досить розвинені. Дитина повинна вміти зосередити увагу на різній роботі, наприклад, написанні елементів літери. Розвиток сприйняття, мислення дозволяє дитині систематично спостерігати досліджувані предмети та явища. Дозволяє йому виділяти в предметах і явищах суттєві особливості. Дозволяє дитині розмірковувати і робити висновки.
Емоційна готовність дитини до школи передбачає
: а) < span align = "justify"> радісне очікування початку навчання в школі
, б) досить тонко розвинені вищі почуття;
в) сформовані емоційні властивості особистості (вміння співчувати, співпереживати та ін.)
Вольова готовність полягає в здатності дитини напружено трудитися, роблячи те, що від нього вимагає навчання, режим шкільного життя. Дитина повинна вміти керувати своєю поведінкою, розумовою діяльністю. До 6-ти років відбувається оформлення основних компонентів вольової дії. Але ці елементи вольового дії не досить розвинені. Виділяються цілі не завжди усвідомлені і стійкі; утримання мети залежить від складності завдання та діяльності його виконання; досягнення мети визначається вихованістю мотивів.
ПИТАННЯ 24. Проблема розвитку в психології. Умови і фактори психічного розвитку дитини
Розвиток - це об'єктивний процес внутрішнього послідовного кількісного та якісного зміни фізичних і духовних сил людини. Психічний розвиток