янку до лісу.
Наочний матеріал: іграшки (собака, слон, лисиця, заєць, коза, гусак, курча, курка, корзина, блюдце, стакан, автобус тощо, у назвах яких є звуки з (сь), з (зь), ц.
Вихователь виставляє іграшки на столі і дітей назвати їх. Потім він пропонує дітям відправитися на прогулянку в ліс і взяти з собою іграшкових тварин. Малюки вибирають потрібні іграшки, називають їх, садять в машину і відвозять у певне заздалегідь місце. Педагог стежить, щоб діти вірно відбирали предмети, виразно і голосно називали їх, правильно вимовляли при цьому звуки с (сь), з (зь), ц.
Скажи, як я.
Мета: вчити дітей говорити голосно, тихо, пошепки, а також розвивати слухове сприйняття (розрізняти ступінь гучності вимовлених слів).
Педагог пропонує дітям уважно слухати, як він вимовляє слова, і вимовляти (повторювати) так само. Вихователь стежить за тим, щоб діти вимовляли слова чітко, із відповідною ступенем гучності.
Для даної вправи рекомендується підбирати слова, у вимові яких діти зазнають труднощів.
У середньому дошкільному віці у дітей значно поліпшується вимова. Вони рідше допускають пропуски і заміну звуків, здатні зберігати складову структуру навіть у складних словах; зміцнів і став більш рухомим їх артикуляційний апарат, більш розвиненим стало слухове сприйняття, фонематичний слух.
Завдання педагога на цьому етапі вчити дітей уважно слухати мова оточуючих, підбирати слова схожі за звучанням (ложка-кішка, мошка і т.д.), виокремлювати з низки слів ті, в яких є заданий звук , впізнавати знайомий звук в назвах іграшок, предметів або підбирати іграшки і предмети, в яких є цей звук і т.д. Одночасно вихователь веде роботу з уточнення і закріплення правильної вимови окремих звуків. Особливу увагу при цьому приділяється правильній вимові в словах групи свистячих (с, сь, з, зь, ц), шиплячих (ж, ш, ч, щ), сонорних (л, ль, р, рь,).
До кінця перебування в середній групі багато дітей засвоюють і правильно вимовляють всі звуки рідної мови. Але якщо дитина відчуває складнощі у виконанні перелічених завдань, педагог може використовувати запропоновані нижче ігри та вправи. Їх мета - розвивати у дітей слухове увагу, вчити їх чітко вимовляти багатоскладових слова голосно і пошепки, розрізняти слова схожі за звучанням правильно ставити наголос.
Візьми іграшку.
Наочний матеріал: іграшки чи предмети, назви яких складаються з трьох-чотирьох складів (крокодил, Буратіно, Чебурашка, Дюймовочка і пр.).
Діти сидять півколом перед столом, на якому розкладені іграшки. Вихователь пошепки називає один з предметів, що лежать на столі, поруч сидить дитині, то так само, пошепки, має назвати його сусідові. Слово передається по ланцюжку. Дитина, який почув слово останнім, встає, підходить до столу, відшукує даний предмет і голосно називає його. Педагог стежить, щоб усі діти, вимовляючи слова пошепки, вимовляли їх досить чітко.
Виділи слово.
Вихователь вимовляє слова і пропонує дітям плескати в долоні тоді, коли вони почують слова, в яких є звук із (пісня комарика) і звук з (пісня водички). Відповіді можуть бути груповими та індивідуальними. Для індивідуальних відповідей рекомендується викликати тих дітей, у яких...