умовно, маючи ряд незаперечних переваг, які відкривають нові можливості для навчально-виховного процесу, проте, жодне з технічних засобів сьогодні не може претендувати на роль педагога-вихователя. Так, наприклад, комп'ютер здатний виконувати деякі функції, раніше властиві тільки викладачеві: аналізувати дії учня і видавати підказку, задавати питання і оцінювати відповідь, відповідати на питання, розкриваючи ті чи інші теми предметної області. Звичайно, коло питань і тим, число варіацій визначені заздалегідь. Вчитель же може відповісти на будь-яке питання, у тому числі і невдало сформульований. Причому відповідь буде дана в формулюванні, відповідної можливостям учня, з урахуванням багатьох зовнішніх обставин і факторів його особистості. [16]  
 В умовах інформатизації освіти завдання педагогів перетворюється з передавача знань в діяльність наставника, тренера, вихователя raquo ;; учні діють з великою ініціативністю і самостійністю. 
  Багато педагоги мають у розпорядженні досить широкий ряд технічних засобів, переслідуючи, насамперед, наступні цілі: 
 ) розширити пізнавальну активність учнів, 
 ) підвищити ефективність навчальної роботи, 
 ) зробити урок більш цікавим. 
  В умовах застосування медіа на заняттях, як правило, використовуються індивідуальні або групові форми роботи для реалізації пізнавальних, естетичних і комунікативних можливостей сучасних технічних засобів. Працюючи в дидактичної медіа-середовищі, учень зацікавлений не тільки в результатах діяльності, але і в самій діяльності. Вищою формою розвитку пізнавального інтересу при навчанні з використанням електронних медіа ми вважаємо інтерес до продуктивної діяльності, до самостійної творчості. 
  Такий інтерес не розвивається спонтанно, але цілеспрямовано формується у спільній діяльності всіх суб'єктів освітнього процесу. [17] 
				
				
				
				
			  Розвиток пізнавального інтересу - складний динамічний процес, який необхідно розглядати з позицій основних підходів, прийнятих в педагогічних дослідженнях: системного, особистісного, діяльнісного, представляти як еволюцію суб'єктності учня в дидактичній системі, пов'язувати з етапами становлення особистісного досвіду. Такий аналіз дозволяє виявити динаміку розвитку пізнавальної діяльності, особливості процесу формування пізнавального інтересу на різних етапах розвитку в специфічних умовах інформатизації освіти і на цій основі відібрати найбільш раціональні методи розвитку пізнавального інтересу при навчанні з використанням електронних медіа. 
  Сфера застосування комп'ютерної техніки в освіті постійно розширюється і сприяє підвищенню якості засвоєння фундаментальних понять, прискорює процес формування пізнавальних умінь і умінь практичного характеру, широко використовуючи можливості ІКТ для інтенсифікації освітнього процесу. 
  Ці зміни не могли не вплинути на освітню сферу як з точки зору змісту завдань освіти, так і відносно використання відкрилися технологічних можливостей для досягнення цілей освіти. 
  Отже, правильно підібрані комп'ютерні технології, в сукупності з правильно підібраними технологіями навчання, створюють необхідний рівень якості, варіативності, диференціації та індивідуалізації навчання через формування і розвиток пізнавальної діяльності школярів. 
  В даний час особливе значення надається розвитку самостійного критичного мислення школярів, культури розумової праці, навчання навичкам самоосвіти, що пов'язано з умінням працювати з різними джерелами інформації. Саме комп'ютери та інші засоби ІКТ є оптимальним засобом для саморозвитку, індивідуального освіти та самоосвіти школяра, і, відповідно, потужним інструментом для управління пізнавальною діяльністю учнів. 
    Глава 2. Методика інформатизації навчання  
    2.1 Особливості застосування інформаційно-комунікаційних засобів навчання для управління пізнавальною діяльністю школярів  
   Основною формою організації навчання, характерною для сучасної школи, є урок. Це необхідно враховувати при розробці та використанні засобів ІКТ для системи загальної середньої освіти. Навчання школярів більшості навчальних предметів в рамках класно-урочної системи йде в спеціальних кабінетах. Тому перспективи підвищення ефективності класно-урочної системи зв'язуються з оснащенням кабінетів дидактичними і технічними засобами навчання і з удосконаленням типів уроків і їх модулів. Сучасні інформаційні та комунікаційні технології дозволяють говорити про предметному уроці в комп'ютерному класі, наприклад, з інтерактивною дошкою. Учитель на такому уроці, зберігаючи майже весь арсенал наявних у нього методичних прийомів, може багаторазово його примножити можливостям...