вання і розвиток мотивації
Мотивація співробітників завжди є одним з найголовніших питань керівників поважаючих себе підприємств. Що рухає людьми, які прийшли на роботу в дану організацію? Які цілі - особисті або професійні - вони переслідують? Чим можна їх зацікавити?
Підприємство може надавати гідну заробітну плату, привілеї, що додаються до посади і т. д. Однак, крім матеріальних інтересів, людьми професійними завжди рухає ще щось. Це «щось» у кожного своє і, як правило, не лежить на поверхні. Люди хочуть свідомо будувати свою кар'єру, займатися улюбленою справою, отримувати реальні результати, вчитися новому, розширювати свої можливості і повноваження, займати певне положення в соціальній і професійній середовищі.
На трудову поведінку працівників сільськогосподарського підприємства у великій мірі впливає грошову винагороду і в меншій мірі (на відміну, наприклад, від медичних працівників) - визнання професійних досягнень, а також можливість професійного розвитку.
Доречно в даному випадку загострити увагу на питанні престижності сільськогосподарської праці. Ставлення держави до сучасних аграріям неоднозначно. З одного боку, держава прагне нібито до створення продовольчої безпеки, але, з іншого боку, одночасно кидає селян в пучину «дикого ринку», самоусуваючись від державного регулювання АПК, проводячи політику невтручання в систему ціноутворення, створюючи благодатний грунт для продовольчих інтервенцій з боку країн далекого ближнього зарубіжжя. Складно в такій ситуації говорити про мотивацію до сільськогосподарської праці, коли відчувається явна підтримка закордонного фермера, проводиться активний закуп імпортного продовольства за рахунок валютних ресурсів, у той час як продукція вітчизняних товаровиробників залишається часто до: незатребуваною.
Перш ніж говорити про створення умов для управління мотивацією працівникам сільськогосподарського підприємства, необхідно одночасно проводити політик) адаптації, і в першу чергу, не господарюючих суб'єктів, а головних учасників аграрної реформи - вітчизняних аграріїв. З метою підвищення мотивації трудової активності пропонується виробити таку палітру заходів на рівні держави, які б (заходи) дозволили б усунути (або хоча б значно послабити) основні фактори зовнішнього впливу, що сприяють посиленню впливу демотиваційні внутрішніх факторів (несвоєчасність виплати заробітної плати, несприятливий морально-психологічний клімат у колективі, а простіше сказати, пияцтво на робочих місцях, погані санітарно-побутові умови на виробництві, неможливість отримати житло та ін.).
Низька рентабельність, збитковість аграрних підприємств вимагають проведення системної та послідовної довготривалої економічної політики, що враховує внутрішні резерви, потенціал аграрного сектора і яка передбачає його державну підтримку. До внутрішнім резервам відноситься, насамперед, мотивація господарської діяльності, яка при ринкових відносинах залежить від прав власності і від характеру взаємин між різними учасниками, власником, керуючими та найманими працівниками.
Мотивація спирається на потреби, а оскільки у сільських жителів первинні потреби повністю поки не задовольняються, остільки мотивація у них пов'язана, насамперед, з досягненням матеріального благополуччя, яке забезпечується шляхом збільшення оплати праці. Низька заробітна плата в сільському господарстві не може виконувати стимулюючу функцію. Слід зазначити, що аграрний праця є менш престижним в порівнянні з багатьма іншими видами праці і не поступається іншим галузям за показниками важкості, шкідливості, травматизму. У землеробстві він носить сезонний характер, що обумовлює нерівномірність і нестійкість виробництва, а значить і розміру заробітної плати, що вимагає відповідної компенсації у вигляді високого рівня виплат в напружені періоди для підвищення інтересу до праці.
Крім того, в сільському господарстві робочий період не збігається з часом виробництва, кінцеві виробничі та фінансові результати визначаються значно пізніше завершення трудового процесу. Тому в аграрному секторі доцільно використовувати гнучку систему оплати праці з урахуванням всіх особливостей даної галузі. При цьому заробітна плата повинна забезпечувати нормальне відтворення робочої сили. Треба також передбачати різні види доплат і премій залежно від підсумків виробництва. Отже, система стимулювання працівників сільськогосподарського підприємства в умовах перехідного періоду повинна включати винагороду за кількість і якість витраченої праці, за кінцеві результати виробництва, компенсаційні виплати і пільги, не пов'язані з ними, натуральну оплату.
Вибір системи оплати праці - один з основних факторів підвищення мотивації праці. Система оплати праці повинна бути простою і зрозумілою для всіх працівників сільсь...