міжособистісні відносини);
наявність і частота ситуацій, що викликають емоційну напруженість і вимагають значних зусиль, великої відповідальності, ефективної роботи в умовах ризику, небезпеки;
протипоказання до оволодіння даною професією (спеціальністю);
специфіка вимог, пропонованих до здібностям, знанням, навичкам і вмінням спеціаліста (общетеоретическим, прикладним, спеціальним);
зв'язок загальних і спеціальних знань, навичок і вмінь з предметами загальноосвітнього циклу і трудовим навчанням у школі;
обсяг знань, навичок і вмінь, необхідних для успішної професійної діяльності з даної спеціальності;
основні шляхи отримання даної професії (спеціальності) із зазначенням умов і термінів навчання у вузі;
форми і методи вдосконалення професійної підготовки та оволодіння професійною майстерністю; перспективи просування по службі.
Професіограми можуть складатися з метою:
) обґрунтування навчальних програм, що забезпечують необхідну підготовку кадрів;
) обліку та оздоровлення гігієнічних умов праці;
) обґрунтування професійної орієнтації, професійної консультації і професійного відбору.
Спираючись на ряд наук, професіограма в кожній своїй галузі повинна користуватися системою понять відповідної науки:
техніки - при описі технологічного аспекту професії,
економіки - економічного значення,
соціології - соціологічного,
педагогіки - підготовки фахівців,
медицини - гігієнічних умов і медичних протипоказань.
Психологічний аспект професіограми повинен бути витриманий в системі психологічних понять.
Одним з видів професіограми є діагностична профессиограмма.
Діагностична профессиограмма - характеристика діяльності, покликана забезпечити підбір методик для профвідбору, розстановки та перепідготовки кадрів. Діагностична профессиограмма найчастіше складається у тих випадках, коли не ясні причини низької продуктивності праці, травматизму, аварійності, конфліктності в колективі, плинність кадрів та інших. Цей тип професіограми є орієнтовним, пошуковим. Першочерговою метою психолога в даному випадку є діагностика причин, що обумовлюють наявність даних факторів.
Таким чином, профессіограмма- це науково обґрунтовані норми і вимоги професії до видів діяльності і якостям особистості фахівця, які дозволяють йому ефективно виконувати вимоги професії, отримувати необхідний для суспільства продукт, і разом з тим створюють умови для розвитку особистості самого працівника.
Професіограма включає два основних компоненти: трудограмму (характеристики об'єктивних сторін даної професії) і психограмму (вимоги, які дана професія пред'являє до особистості фахівця). Також в професіограмі доцільно вказувати можливі шляхи професійного навчання та перенавчання, шляху набуття психологічних якостей, необхідних для даної професії, шляхи підвищення кваліфікації та перекваліфікації, переорієнтації в рамках даної професії.
Психограмма - як вже було зазначено, це опис людини праці в професії; виділення і опис психологічних якостей людини, необхідних для ефективного виконання даної трудової діяльності, спілкування і професійного зростання.
Вона є характеристикою мотиваційної та операциональной сфери фахівця. Психограмма є психологічним портретом професії, представленим групою психологічних функцій, актуалізуються конкретною професією, а саме: мотиваційної та операциональной сфери фахівця.
Психограмма дозволяє:
виділити властивості особистості, які забезпечують реалізацію кожного професійного дії, і визначити ступінь важливості різних психічних функцій для досягнення кінцевого ефекту трудового процесу;
визначити один або кілька інтегральних показників, що характеризують здібності людини з виконання найбільш відповідальних сторін професійної діяльності.
До складу психологічних якостей фахівця, що відображаються у психограма, входять опис трудового поведінки (особливості трудової діяльності та умов праці, психологічний аналіз помилкових дій), вимог до особливостей психічних процесів (пам'ять, увага, мислення, мова і ін.), опис типових психологічних станів у праці (насамперед стомлення), специфіка яких визначається специфікою професійної діяльності, і вимоги, пропоновані до його особистості (до них відносяться моральні якості особистості, особливості характеру, індивідуального досвіду), а також індивідуальна властивості, такі, як вік, стать...