вці працівники - це ті люди, хто зайняті лічильно-бухгалтерськими, статистичними, діловодних та адміністративно-господарськими функціями.
До службовців належать керівники середнього та низового ланок. Керівниками середньої ланки є керівники основних структурних підрозділів - відділів, управлінь, цехів, а також головні спеціалісти.
Керівники низової ланки - це люди, що працюють з виконавцями - керівники бюро, секторів; майстра [41].
Також всіх працівників сфери матеріального виробництва можна поділити на дві групи:
· персонал, зайнятий в основній діяльності (у промисловості ці працівники становлять промислово-виробничий персонал);
· персонал, зайнятий у неосновної діяльності, або інший персонал.
До промислового персоналу ставляться працівники, які займаються безпосередньо виробництвом продукції або послуг.
До невиробничого персоналу ставляться працівники, які обслуговують непромислові господарства та організації підприємства.
До них відносяться працівники житлово - комунального господарства, дитячих і медичних установ, культурно - освітніх установ тощо, а також належать підприємству [39].
З розвитком технологій на базі вимог наукової організації праці та сучасної оргтехніки виробила ще один підхід до поділу кадрів управління на категорії працівників за характером праці:
1) виконують роботи повторювані, механічні, регламентовані певними правилами і технічними умовами. До них відносяться функції, виконувані персоналом, відповідальним за діловодство і частиною відповідальних виконавців (наприклад, реєстрація документів, машинопис);
2) які виконують комплекс повторюваних робіт, що становлять в основному ідентичні цикли. Такий характер носять багато видів діяльності відповідальних виконавців (наприклад, нарахування заробітної плати співробітникам, розробка плану по праці і т.п.);
) виконують неповторювані роботи або такі, цикл виконання яких дуже тривалий. Їх здійснюють в основному керівники і частина відповідальних виконавців [39].
У результаті з'ясувалися основні категорії кадрового складу - це керівники та виробничо-промисловий персонал. Керівниками представляються генеральний директор, директор, його заступники. ППП є комплексом робітників і службовців.
1.3 Фактори, що впливають на ефективність функціонування кадрового складу підприємства
Аналіз використання людських ресурсів був і залишається одним з найважливіших напрямків кадрового менеджменту.
Кадровий менеджмент - це цілеспрямована діяльність керівного складу організації, керівників і фахівців підрозділів системи управління персоналом, включаючи розробку концепції і стратегії кадрової політики, принципів і методів управління персоналом.
Виникнення аналізу використання людських ресурсів пов'язано з появою інтересу до персоналу як до важливого ресурсу організації, у використанні якого приховані значні резерви. Він покликаний сприяти виявленню шляхів підвищення віддачі від людей, що працюють в організації.
Не можна говорити про ефективну роботу компанії, якщо оцінці праці ключових категорій персоналу не приділяється достатньої уваги.
Аналіз використання людських ресурсів - це процес збору та аналізу інформації про те, як працівники виконують доручені їм функції, і з'ясування того, якою мірою їх робоче поведінку, трудові показники і індивідуальні характеристики відповідають вимогам організації та керівництва.
Іншими словами аналіз використання людських ресурсів - це процес, який включає виявлення і доведення до відома працівника інформації про те, як він виконує свої функції, і розробку плану поліпшення його роботи.
Аналіз не тільки дозволяє працівникові ясніше побачити стоять перед ним завдання і дізнатися, наскільки добре він трудиться, але також впливає на майбутнє, на його ставлення до справи і на бажання добитися найкращих результатів.
Для побудови системи аналізу використання людських ресурсів, що працює на розвиток організації, що допомагає досягти і короткострокових, і стратегічних цілей необхідно ясно розуміти, які фактори впливають на ефективність праці персоналу, групи яких відображені на рис. 1.5.
Рис. 1.5.- Схема груп факторів.
Так, багато професії висувають високі вимоги до рівня розвитку певних здібностей. Недолік необхідних психофізіологічних або психічних здібностей може призвести до того, що працівник просто не зможе робити те, що від нього вимагається.
Розглянемо ...