влюються на роботі, оскільки їх дійсне волевиявлення на звільнення за власним бажанням або взагалі відсутня, або дуже сумнівно. Заяву про звільнення за власним бажанням має бути добровільним волевиявленням працівника, а не результатом гоніння з боку адміністрації, створення несприятливого мікроклімату, переслідування за критику. Якщо звільнення працівника за власним бажанням було вимушений, стало результатом його звернення до правоохоронних органів, він підлягає поновленню на роботі. У той же час зроблені працівником критичні зауваження на адресу роботодавця не звільняють його від обов'язків трудового договору, не можуть служити виправданням грубого порушення трудової дисципліни, отже, не є перешкодою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
Відповідно до ст. 80 ТК за домовленістю між працівником і роботодавцем трудовий договір може бути розірваний і до закінчення встановленого строку попередження. Тому, якщо сторони домовилися про розірвання трудового договору до закінчення встановленого місячного терміну, трудовий договір розривається - на підставі ст. 77 ТК в день, обумовлений сторонами.
Якщо роботодавець не дав згоди на розірвання трудового договору до закінчення строку попередження, працівник зобов'язаний відпрацювати встановлений термін. Дострокове припинення роботи в цьому випадку порушує трудову дисципліну. Порушенням трудової дисципліни є та припинення роботи без попередження про звільнення. Працівник, самовільно залишив роботу, може бути звільнений за прогул.
Необхідно також пам'ятати, що і після подачі працівником заяви про звільнення за власним бажанням, роботодавець зберігає право звільнити його з іншого підставі, якщо таке є на момент видання наказу про звільнення.
Роботодавець не вправі звільнити працівника до закінчення 1 місяця після подання ним заяви, якщо в ньому не вказана дата звільнення, або до закінчення терміну, зазначеного в заяві. Протягом усього строку попередження за працівником зберігається його робоче місце або посада.
Якщо ж у заяві працівник вказує поважні причини звільнення, в силу яких він не може продовжити роботу, і являє одночасно відповідні докази, то трудовий договір розривається в той термін, про який просить працівник. Коли цей термін минув, а роботодавець не оформив його звільнення і він продовжує працювати, то адміністрація не може його звільнити після закінчення одного місяця після подачі заяви, якщо працівник не згоден на це. Роботодавець має право розірвати трудовий договір по закінченні строку попередження і в тому випадку, якщо в цей період працівник захворів і на момент закінчення терміну продовжує хворіти, тому що час хвороби не призупиняє місячного терміну, після закінчення якого працівник підлягає звільненню. Звільнення працівника за власним бажанням відповідно до його заявою можливо і в період тимчасової непрацездатності, тому ініціатива звільнення виходить від працівника, а не від роботодавця. Разом з тим слід мати на увазі, що працівник, захворіла в період строку попередження, має право відкликати свою заяву або перенести дату звільнення до закінчення хвороби. Про це в письмовому вигляді він повинен повідомити роботодавця.
У тих випадках, коли заява працівника зумовлена ??неможливістю продовжувати роботу, а також у випадках, якщо роботодавець порушив закон або інший нормативний акт про працю, що зачіпає інтереси особи, угода або трудовий договір, роботодавець зобов'язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Нерідко роботодавці не звертають уваги на дату звільнення, помилково вважаючи, що наявність заяви про звільнення за власним бажанням дозволяє розірвати трудовий договір з працівником у будь-який зручний для них час.
Саме по собі витікання терміну попередження не означає автоматичного припинення трудового договору. По-перше, працівник має право відкликати свою заяву, по-друге, якщо працівник продовжує працювати і роботодавець не заперечує проти цього, договір вважається продовженим на колишніх умовах на невизначений термін. Попередження, зроблене працівником про звільнення за власним бажанням, саме по собі не дає роботодавцю права звільнити працівника до закінчення двох тижнів. Протягом цих двох тижнів трудовий договір не припиняється, і працівник може в будь-який час взяти свою заяву назад або подати нову заяву, яка скасовує колишнє. За таких обставин підставу для розірвання трудового договору за власним бажанням відпадає. Роботодавець не має права посилатися на спочатку подана працівником заяву.
Якщо працівник після закінчення строку попередження не звільнений, продовжує працювати і надалі не ставить питання про звільнення, то його заява втрачає чинність. Звільнити такого працівника адміністрація вже не вправі. Якщо, незважаючи на заперечення...