abel - Мейбл, Beirut - Бейрут, Jane - Джейн;
[оі] як [оу]: Joy - Джой, Roy - Рой, Troу - Троя;
[? u] як [oy]: Rose - Розе, Snow - Сноу, Qwen - Оуен.
Однак, деякі англійські Власні назви, до складу якіх входять дифтонги [? u] НЕ мают відповідніх звукосполучень [oy] в перекладі на русский: Joseph - Джозеф, Romeo - Ромео, Roland - Роланд, Toronto -Торонто, Buffulo - Буффало;
[? ?] Замінюється [e]: Arshire - Ершір, Gary - Гері, Dalaware - Делавер, но: Ontario - Онтаріо;
[i?] [і, ej, ія]: Madeira - Мадейра, Nigeria - Нігерія, Silvia - Сільвія, Virginia - Вірджінія;
[u?/ju?] як [у, ю]: Muriel - Мюрієль, Amur - р. Амур, Moor - Мур, Huron - оз. Гурон, Missouri - Міссурі, Murmansk - Мурманська, Zurich - Цюріх.
Чи не всегда, такоже, легко підбіраті відповідні заміннікі англійськіх пріголосніх фонем в українській мові. Альо в більшості випадка переклад пріголосніх здійснюються за встановленного традіціямі:
[? ] Замінюється на [т] чі [g], [z]: Cathie - Кеті, Carmarthen - Кармартен, Netherlands - Нідерланди, West-Lothian - Уест - Лотіан, Caruthers - Карудерс, Sutherland - Сатерланд;
[? ] На [т] [с] та [ф] (в грецьк іменах): Edith - Едіт, Dorothy - Дороті, Theodore - Теодор, Ruth - Рут, Kathleen - Кетлін, Faith - Феіт/Феіс, но: Carthage - Карфаген, Thebes - м. Фіві, Athos - Афон, Korinth - Корінф;
[?] на [нг]: Angus - Ангус, Angola - Ангола, Bangui - Бангі, Bandung - Бандунг;
[? к] на [нк]: Sinclair - Сінклер, Spink - Спінк, Bronx - Бронкс;
[r] на [р]: Ralph - Ральф, Romeo - Ромео, Victoria - Вікторія, Austria - Австрія;
[l] на [л] чі [л] Wales - Уельс, Norfolk - Норфолк, Laos - Лаос, Linda - Лінда;
[w] на [в], [у]: William - Уільям/Вільям, Walter - Уолтер/Вальтер, Warsaw - Варшава, Wales - Уельс, Tweed - Твід [32].
У цілому фонетічні та фонологічні Особливостігри англійської мови віявляються при передачі англомовному ВЛАСНА назв мовою-сприймачем, переплітаються з особливими цієї мови, перетворюючісь у закономірності чі Тенденції. Смороду, в свою черго, віявляються при позначенні Українськими моно-, ди-, три - та поліграфамі кожної англійської фонеми, утворюючі систему англо-українських фонографічніх відповідніків, яка реалізується за умів использование транскріпції.
При введенні запозичення у текст застосовуються, як правило, традіційні Способи передачі - транскріпція и транслітерація, а такоже лінгвістічно недоцільні авторські форми інновацій, тому розробка Загальної схеми відповідніків та использование фонографічного принципом відтворення спріятіме створеня компромісніх способів и Усунення авторських варіантів.
Пропоновані правила передачі англійськіх ВЛАСНА назв графічнімі засобими української мови як Нормативні написання розроблено на підставі контрастивного АНАЛІЗУ самой адаптації чужомовніх ВЛАСНА назв, на базі формального варіювання слова відповідно до нашого розуміння фонографічної норми: нормою может буті НЕ лишь однозначно написання слів, но ї варіантність. Аналіз матеріалу показує, что без кодіфікування варіантів порушуватіметься Певна культурна традиція и стилістична диференціація.
1.3 Складнощі перекладу англійськіх ВЛАСНА назв та Способи їх відтворення українською мовою
Власні назви (ВН) є однією з мовних універсалі, науковий Інтерес до якіх, зумовленій спеціфікою їх Утворення та Функціонування в мові. Як известно, система ВЛАСНА назв як результат багатовікового досвіду номінації є сукупністю різніх ономастичної моделей, походження якіх пов язане в Першу Черга з екстралінгвістічнімі факторами, такими, як найдавніші традиції та звичаї найменування, первісні кукси та уявлення, Різні етнокультурні процеси, что малі місце в истории даної спільноті. Чи не Випадкове Вчені розглядають процес Утворення ВЛАСНА імен як свого роду Різновид кодування історико-культурної информации. З Іншого боці, вторгнення в ономастику екстралінгвістічніх факторів виробляти до фронтального запозичення та засвоєння іншомовніх назв.
Власні назви (онімі) демонструють найбільш парадоксальні ситуации, аналіз якіх віклікає з'явиться НОВИХ, більш поглибленим загальнолінгвістічніх концепцій. Про єкт, что є, власною Назв, всегда визначеня та конкретна.
Питання про іншомовні Власні назви посідає в мовознавстві Важлива місце самперед через свое практичне значення, Аджея мовні контакти здавна цікавілі лінгвістів. Включення до тексту іншомовної лексики не просто Виправдання, а й необхідне. Як писав Д. Єрмоловіч, Власні назви превращаются в опорні точки...
