переводимо як Уорм Спрінгс (транскрипція + транслітерація), Richmond - Річмонд (поєднання букв ch при перекладі дає один звук [ч]), Woolworth Building-будинок вулворт, (транскрипція з елементами транслітерації (Вулворт), Chryslerbuilding - Крайслер-білдінг (транскрипція). [Виноградов 1959; 265].
Які ще принципи слід дотримуватися перекладачеві при перекладі власних назв? Дуже важливо враховувати культурну і національно-мовну специфіку імені. Важливим є принцип милозвучності. Здавалося б, перекладач строго слідує всім правилам транскрипції, але в підсумку на переводящем мовою результат складним для розуміння, або навіть викликає «асоціації з лексикою зниженого регістру». Подібних моментів перекладачеві необхідно уникати. В якості прикладу розглянемо назва острова StatenIsland [? Stat (?) N 'a? L? Nd]. Застосовуючи прийом транскрипції, дану назву необхідно перевести як Стейтен Айленд. Транслітерація дасть той же результат. Тому, здається, ніяких труднощів переклад даного словосполучення не викликає. Однак, «Стейтен» досить дивно звучить російською, занадто сильна асоціація зі словом «ставний». Отже, перекладачеві необхідно прийняти перекладацьке рішення всупереч правилам, а саме: перевести даний топонім як Стейтен-Айленд, що російською мовою буде звучати цілком «по-англійськи», і досить милозвучно.
У висновку не можна не відзначити, що дуже часто імена власні мають традиційні, зафіксовані в словниках відповідності, від яких жодним чином відходити не можна. До таких відносяться загальновідомі NewYork (Нью-Йорк), Florida (Флоріда), WildWest (Дикий Захід) і т.д. У тих же випадках, коли словникового відповідника знайти не вдається, перекладачеві доводиться самостійно приймати рішення про спосіб перекладу того чи іншого імені власного. Так, наприклад, виникають питання, як переводити такі топоніми, як Embarras, Spot, Linoleumville, ReelfootLake, до складу яких входять значущі, перекладні слова. Доречним способом перекладу в подібних випадках є транскрипція, транслітерація або їх поєднання, тоді як семантичний переклад абсолютно неприйнятний. Тому було б доречно перевести за допомогою транслітерації: Ембаррас, Спот, Лінолеумвілль?- Тут застосовується транслітерацію з елементами транскрипції. Reelfoot Lake переводимо як озеро Рілфут (семантичний переклад + транскрипція). Проаналізувавши ряд імен власних, можна відзначити, що транскрипція з елементами транслітерації використовуються частіше, ніж інші лексичні трансформації. Але, все ж, транскрипція і транслітерація відіграють важливу роль в перекладі. Дуже важливо враховувати культурну і національно-мовну специфіку імені та принцип милозвучності. Важливо зазначити, що дуже часто імена власні мають традиційні, зафіксовані в словниках відповідності.
Висновки на чолі I
У першому розділі були розглянуті методи перекладу власних назв. З цієї глави можна зробити висновок, що для кожного імені власного використовується свій принцип перекладу, все залежить від самого слова, його походження і від групи, до якої воно відноситься. Звичайно ми навіть не уявляємо собі, як велике число власних імен в будь-якій мові: воно в сотні разів перевищує словниковий склад будь-якого, навіть самого повного зі словників. Це природно, оскільки співвідношення власних імен приблизно відповідає співвідношенню відомих одиничних предметів і загальних понять. В даному випадку цілком застосовний теза Л. В. Щерби щодо того, що «... авторів, зовсім не відступаючих від норми, звичайно, не існує ... Коли почуття норми виховане у людини, тоді-то він починає відчувати всю красу обгрунтованих відступів від неї »[Щерба 1998; 248].
Відсутність єдиної транскрипционной системи в багатьох випадках ускладнює розуміння текстів і ототожнення осіб і об'єктів. Перекладачеві слід прийняти «перекладацьке рішення з урахуванням всіх компонентів форми і змісту імені» тобто вибрати один з наступних способів перекладу: 1) транслітерація; 2) транскрипція; 3) транскрипція з елементами транслітерації. Як з'ясувалося, найчастіше застосовується транскрипція і поєднання транскрипції і транслітерації. Але, безумовно, кожну власну розглядається індивідуально, і відповідно до цього приймається правильне перекладацьке рішення.
Таким чином, переклад власних назв - дуже важливий аспект роботи перекладача, про що можна судити хоча б по активному обговоренню даної проблеми на професійних форумах, де висловлюються часом зовсім протилежні думки. Імена власні дуже важливі для взаєморозуміння і спілкування людей.
ім'я переклад транскрипція транслітерація
Глава II. Аналіз перекладу власних назв за допомогою транскрипції і транскрипції з елементами транслітерації
На основі перекладу наукової статті Франсуа Грожана «дві мови - дві культури» (Fran?...
