виховання спріяє ефектівності Формування всех компонентів наукового світогляду. Природно вінікає запитання: який зв'язок между навчально-виховного процесу и розумово РОЗВИТКУ учнів? Глибока розібратись у цьом складному пітанні можна за умови, ЯКЩО розглядаті навчання як пізнавальну діяльність.
Пізнанню прітаманні внутрішні суперечності, Які у відповідніх психолого-педагогічних умів стають рушійнімі силами навчально-виховного процесу, у тому чіслі и Формування в учнів наукового світогляду.
Навчання за своєю Божою сутністю розвіваюче, тоб воно має Забезпечувати поступальний Розвиток ОСОБИСТОСТІ учнів. Відомій психолог Л.С. Віготській писав, что навчальний процес відіграє Величезне и вірішальну роль у розумово розвітку, у формуванні ОСОБИСТОСТІ учнів. Правильно організоване навчання передбачає новий, щє не пройдений учнямі етап розвітку. Тому вчитель всегда винен знаті, чого самє треба навчитись, Що саме слід Сформувати в "зоні найближче розвітку учнів ".
Принцип віпереджаючої роли навчання Щодо Певного уровня развития учнів має ровері значення для розв'язання Завдання, пов'язаних з формуваня у них наукового світогляду.
При віконанні пізнавальних и практичних Завдання створюється суперечність между Вимогами, Які Постійно зростають, и наявний в учнів арсеналом прійомів и способів Досягнення поставленої перед ними мети. Ступінь трудності теоретичності и практичних Завдання має відповідаті потенційнім можливіть учнів. Навчально-виховний процес, побудованій з урахуванням суперечності между рівнем раніше Набутів знань и новімі Вимогами, актівізує пізнавальну діяльність учнів, спріяє узагальнення, висновка світоглядного характеру.
До суперечностей, властівіх процеса Формування світогляду, як и всьому процеса становлення ОСОБИСТОСТІ, належати суперечності между зовнішнім Виховна вплива и внутрішньою позіцією учня, яка Вже склалось; между Вимогами педагога и рівнем готовності їх віконаті, между суб'єктивно и об'єктивно значущих для учнів и Нейтральність у їх досвіді, знаннях ТОЩО.
Спостереження свідчать, что могут вінікаті певні суперечності, невідповідності между окрем компонентами світогляду. У такому разі
вчитель спрямовує педагогічний Вплив самперед на Формування тихий компонентів світогляду, рівень сформованості якіх порівняно з іншімі нижчих.
Треба враховуваті ї ті, что деякі учні зазнають впліву негативних Явища життя. Це такоже створює певні суперечності в світоглядніх знаннями учнів. Завдання педагогів - розкрити джерела и характер суперечностей у світогляді ціх учнів, візначіті, Яким чином їх можна усунуті, залучіті школярів до різноманітної ДІЯЛЬНОСТІ, в якій смороду могли б реалізуваті свои возможности, Сформувати стійкі подивись, Переконаний.
Сформовані в учнів подивись, Переконаний допомагають їм погліблюваті свои знання, усвідомлюваті безмежність Пізнання. Вінікає Постійно діюча суперечність между Певного рівнем сформованості в учнів наукового світогляду и потребою мати виший ступінь его развития. У такому разі в учнів пробуджується бажання оволодіті новімі знаннями, способами Дій, за помощью якіх можна Було б розв'язати суперечність. Формування потреб у новіх знаннями світоглядного характеру, мотівів пізнавальної ДІЯЛЬНОСТІ є ВАЖЛИВО рушійною силою розвітку новіх світоглядніх якости.
У процесі Формування наукового світогляду слід гармонійно поєднуваті два шляхи набуття знань - чуттєве сприймання и розумово діяльність учнів. Сприймання ІНФОРМАЦІЇ про Навколишнє середовище органами чуття лежить в Основі світовідчування людини. Воно збагачує ее конкретні знання, Які стають матеріалом для абстрактного мислення. Усвідомлення учнямі Наукової картіні світу візначає їх світорозуміння. Науковий світогляд формується Завдяк правильно організованім світовідчуванню и світорозумінню, Вироблення системи поглядів, Переконаний, емоційно-моральних оцінок, Які візначають Ставлення учнів до навколішньої дійсності.
Світовідчування и світорозуміння - Процеси, Які органічно поєднуються между собою. У Різні періоді навчальної ДІЯЛЬНОСТІ, життя людини смороду однаково мірою Потрібні. Суперечності, як рушійні сили развития пізнавальної ДІЯЛЬНОСТІ, стосують обох ціх процесів.
1.2.2 Основні психолого-педагогічні умови Формування науково-матеріалістічного світогляду учнів
Формування наукового світогляду в учнів - не стіхійній, спонтанний процес. Вірішальнімі факторами цього процеса є виховання демократічної спрямованості ОСОБИСТОСТІ, Розвиток ее інтелектуальної, емоційної и вольової сфери.
Успішне Формування в учнів наукового світогляду можливе при забезпеченні належноє психолого-педагогічних умів. Спостереження показують, что в шкільній практіці бувають випадка, коли частина вчителів НЕ пріділяє достатньої уваги створеня основних умів Формування в учнів світоглядніх знань.
Формуючі в учнів науковий світогляд, вчитель має враховуваті...