у перед усіма іншими. Однієї і тієї ж мети можна досягти різними шляхами, незважаючи на те, що пропонована мною методу початкового навчання, маючи целию єдино лише витончений зору учнів за допомогою наочності, розвиток їх розумових здібностей, їх почуття до витонченого і їх полювання до навчання, - настільки проста у своїй підставі і так природна, що для досягнення цієї мети не може бути різних шляхів. Набагато важче і навіть майже неможливо дати певну форму вченню, яке слід за першими началами, бо діяльність розумова вимагає необмеженої свободи і взагалі дуже різного напрямку, залежно від стану, підлозі і призначенню учнів В».
І далі: В«Навчання малюванню є мистецтво і вимагає людини, яка знає справу; в цьому неважко переконатися тому, хто начальствує навчальним закладом і їм від душі займається. Така людина намагається не тільки тренувати дітей, але і збуджує власну їх діяльність, застосовується до духовної потреби кожного вихованця, анітрохи не випускаючи з уваги спільності викладання В»2.
Щоб навчитися малювати, потрібно навчитися міркувати і мислити, говорить Гіппіус, а це необхідно всім людям, і розвивати вміння мислити треба з дитячого віку.
Багато цінних методичних рекомендацій і порад дає Гіппіус в другій частині своєї книги - В«Початкове навчання. А. Про наочності В». Методика викладання повинна грунтуватися, на його думку, не тільки на даних практичної роботи, а й на даних науки, насамперед психології. У примітках до книги Гіппіус пише: В«Психолог помітить те, яким чином дитя отримує поняття про світло, вигляді, обсязі, відстані і за допомогою яких воно вчиться бачити, саме того не знаючи. Одні очі нічому не навчають нас: нас вчить розум наш, який за допомогою почуттів звикає міряти, порівнювати й відчувати. Слідчо, треба знати розум дитячий, дати йому ідеї, - тоді і тілесний очей витончуючись В»3.
До педагогу Гіппіус пред'являє дуже високі вимоги. Педагог повинен не тільки багато знати і вміти, а й виступати перед учнями як актор. В«Учитель в деякому відношенні повинен наслідувати акторові: точно як актор, він ніколи не повинен показувати власне своє розташування духу, але тільки таке, якого вимагає роль ... В».
Робота кожного учня повинна бути в полі зору викладача. В«Треба оглядати всі учнівські роботи; і хоча це в повних класах забирає досить часу, але і тут досвід і навик багато полегшують. Зошити повинні лежати відкритими перед кожним з учнів; вчитель ходить між крамниць і дивиться нашвидку, щоб так чи не так зроблено В».
Велика увага Гіппіус звертає на матеріали та обладнання: В«Як худим пером неможливо добре писати, так точно не можна добре малювати худим олівцем. Слідчо, вчитель повинен піклуватися про хороше матеріалі; ніхто більше його не відчуває в ньому потреби, нікому іншому недолік в хорошому матеріалі настільки не чутливий, як вчителю. Нехай же він потрудиться вибрати оний В». p> Праця Гіппіуса з'явився значним внеском у теорію методики. Такого се...