начаються рівнями аналітико-синтетичної діяльності. В основі цих рівнів лежить характеристика: 1) зв'язку між аналізом і синтезом, 2) засобів, за допомогою яких здійснюються ці процеси і 3) ступеня повноти аналізу та синтезу. Поряд з цим вивчаються і розумові прийоми як системи операцій, спеціально формуються для вирішення завдань певного типу в межах одного шкільного предмета або для вирішення широкого кола завдань з різних областей знань (Е. Н. Кабанова-Меллер). p align="justify"> Інтерес представляє і точка зору Л. В. Занкова. Для нього вирішальним у плані розумового розвитку є об'єднання в певну функціональну систему таких способів дії, які різнохарактерні за своєю природою. Наприклад, молодших школярів на одних уроках вчили анализирующему спостереженню, на інших уроках (віддалених у часі і за змістом навчального матеріалу) вчили узагальненню суттєвих ознак. Про прогрес у розумовому розвитку можна говорити тоді, коли відбувається об'єднання в одну систему, в єдину аналітико-синтетичну діяльність цих різнохарактерних способів розумової діяльності. У зв'язку з викладеним вище постає питання про змістовні критерії (ознаки, показниках) розумового розвитку. Перелік таких самих загальних критеріїв дав М. Д. Левітів. На його думку, розумовий розвиток характеризується наступними показниками: 1) самостійністю мислення, 2) швидкістю і міцністю засвоєння навчального матеріалу, 3) швидкістю розумової орієнтування (винахідливості) під час вирішення нестандартних завдань, 4) глибоким проникненням у сутність досліджуваних явищ (умінням відрізнити істотне від несуттєвого) і 5) критичністю розуму, відсутністю схильності до упереджених, необгрунтованим судженням.
Для Д. Б. Ельконіна основним критерієм розумового розвитку є наявність правильно організованої структури навчальної діяльності (сформована навчальна діяльність) з її компонентами - постановкою завдання, вибором засобів, самоконтролем і самопроверкой, а також правильне співвідношення предметних і символічних планів у навчальній діяльності.
Н. А. Менчинська розглядає в цьому зв'язку такі особливості розумової діяльності, як: 1) швидкість (або, відповідно, сповільненість) засвоєння, 2) гнучкість розумового процесу (тобто легкість або, відповідно, труднощі перебудови роботи, пристосування до мінливих умов завдань ), 3) тісний зв'язок (або, відповідно, розрізненість) наочних і абстрактних компонентів мислення і 4) різний рівень аналітико-синтетичної діяльності.
Є. Н. Кабанова-Меллер основним критерієм розумового розвитку вважає широкий і активне перенесення прийомів розумової діяльності, сформованих на одному об'єкті, на інший об'єкт, наприклад самостійний перенесення схеми аналізу рабовласницького ладу на аналіз феодального ладу; перенесення принципів аналізу клімату Великобританії з урахуванням близькості моря, широти , висоти над рівнем моря, переважаючих вітрів на аналіз клімату Япон...