Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Язічніцькі Традиції в культурі українського народу

Реферат Язічніцькі Традиції в культурі українського народу





Щодо кожної окремої людини виступали як бог и богіні долі. Як прояв жіттєдайної, родючі сили, что просякає, породжує увесь світ, слів янський Рід БУВ Ближче Усього до індійського Брахми, єгіпетського Осіріса, давньосхід-ного Ваала, біблійного Саваофа [28, 354 ].

Добрі відомі нам за етнографічнімі Джерелами Коляда, Ярило, Купайло відповідалі Кожній з трьох найважлівішіх для життя природи и ведення господарства позіцій сонця. їм були прісвячені радісні и Веселі народні свята [11, 143].

Коляда уособлював собою зимове сонцестоянь, после Якого починаєм пробудження природи, что обіцяло Майбутній врожай и статок.

Ярило (давньослов. яр, ярий, вищий прояв плідної або відтво-рювальної сили природи, земли, худорба, людини) за значеннями БУВ близьким до бога Ладо. Власне Кажучи, Ярило являв собою Весняній іпостась Дажбога. p align="justify"> Купайло (Купало), як засвідчує назва найзначнішого язічніцького свята, БУВ вираженною літнього сонцестоянь, Досягнення сонцем найвищої сили та могутності.

Жива и Мора (Морена)-боги ЖИТТЯ І смерти. Жива уособлювала собою красу, Юність, любов, природну Родючість, Морена - хвороблівість, старечу неміч з Наступний неминучий кінцем - смертю. Відповідно, у природі Жива позначали момент Весняного пробудження природи, цвітіння и зеленіння, Морена-дозрівання плодів и врожаю як провісніків майбутнього в янення природи та ее осінньо-Зимовит засіпання. У Цій своїй якості Морена, Наприклад, з являлася на святі Купайла [6, 367].

Отже, опрацювавші джерела та історіографію ми дійшлі Наступний вісновків, что пантеон в Першу Черга включали богів Які малі Забезпечити захист и корістуваліся популярністю среди військової еліті. Пантеон богів, Який безпосередно передував Хрещення Русі, сформувався, ймовірно, после VI ст. н.е., складався з шести основних богів - Перун, Хорс, Дажбог, Стрибог, Сімаргл, Мокоша. Перун - це бог світла и сонця, а не позбав блискавки и грому, что породжують небесна вогнем. Хорс - місяцебог, а не покровитель сонця, Дажбог - бог неба, де Постійно перебувають сонце и місяць (а не позбав небесна волога), Стрибог - опікун грізніх природніх сил (у тому чіслі и вітрів), Сімаргл - ярий бог (ВІН ж Семиярило ), з яким пов язаний качан Нового року и пробудження природи, а Мокоша - оберігачка статків, родючості и родинного (суспільного) вогнища, а не позбав жіночіх ремесел, яка стала своєрідною наступніцею Берегині и Великої богіні. Пантеон органічно увібрав у собі як Поклоніння духам, Яким нашли місце на его нижчих щаблях, так и Поклоніння богіні-земли, богам Всесвіту, что зайнять в ньом НЕ й достатньо високе, проте підлегле становище. Це зокрема Велес - бог Скотарство, Святовид, что уособлював Всесвіт и виступать богом долі, На шкода, що не зберіглася чіткого родоводу ...


Назад | сторінка 6 з 32 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Давньослов'янський пантеон богів: загальне і відмінності
  • Реферат на тему: Народні традиції, етнографія та охорона природи Криму
  • Реферат на тему: Формування елементарних уявлень та зрозуміти про об'єкти природи (Предм ...
  • Реферат на тему: Детермінанта (Ставлення до простору, годині, природи, самого себе, або Іншо ...
  • Реферат на тему: Спостереження за змінами в природі і ведення календарів природи в молодших ...