а. p align="justify"> Російської педагогічній науці належить серйозне наукове осмислення передового вітчизняного та зарубіжного досвіду підготовки перекладачів в умовах ринку на основі нових наукових підходів і енергоємних педагогічних технологій. У змістовному плані дане науково-методичне забезпечення професійного навчання перекладача має бути розроблено з орієнтацією не так на знаннєву компоненту освіти, а на професійні вміння та навички перекладача. Крім того, важливо врахувати потреби розвитку і саморозвитку перекладача в процесі професійної підготовки. Сказане вище може стати можливим тільки на основі ретельного вивчення професійної діяльності перекладача, всіх аспектів його професіоналізації і строго наукового обгрунтування професійно важливих якостей цього фахівця. Адже саме вони є передумовою і гарантом успішної професійної діяльності перекладача ПВК перекладача в першу чергу необхідно формувати у студентів-лінгвістів в процесі навчання у вузі. p align="justify">. І.С. Алексєєва, Є.Р. Поршнева, Ж. Деліль та інші вчені вказують на те, що в масовій свідомості панує переконання в тому, що для того, щоб працювати перекладачем, досить просто добре знати дві мови. Навіть деякі викладачі іноземних мов перекладацьких факультетів і відділень, як показують проведені емпіричні дослідження, не розуміють того, що сам по собі білінгвізм не гарантує перекладацької компетентності, що навчання студентів професійному перекладу - це не тільки викладання їм іноземної мови, але й формування у них особливого виду речемислітельной діяльності. p align="justify"> У вітчизняній педагогічній теорії та практиці поки що не подолано оману про те, що навіть у частині лінгвістичної підготовки не можна однаково готувати і потенційного вчителя іноземної мови і майбутнього перекладача. Залишається стійким уявлення про можливості професійного навчання перекладу в процесі викладання іноземної мови без урахування моделі фахівця, поза контекстом професійної діяльності перекладача, ізольовано від інших професійно значущих знань і вмінь, у відриві від придбаного лінгвістичного, професійного і життєвого досвіду. p align="justify"> Перекладацький "бум", відкриття перекладацьких відділень у багатьох гуманітарних і технічних вузах країни негайно виявив непідготовленість педагогічних кадрів вузів до навчання професії перекладача Причина цього полягає в тому, що психологи і педагоги ще глибоко не вивчивши професійну діяльність перекладача, суворо науково не обгрунтована кваліфікаційні вимоги до професії перекладача, а також шляхи і засоби їх формування у студентів.
. Практика показує, що навчання перекладача у вузі не забезпечує його цілісного розвитку. Формування особистості та індивідуальності студентів-лінгвістів носить стихійний і багато в чому односторонній характер. Застосовувані педагогічні технології пред'являють вимоги, насамперед, до предметно-практичної, почасти інтелектуальної та мотиваційної сфері майбутнього перекладача. Викла...
