алентність «орієнтована на оригінал» і досягається обов'язковим збереженням частини мови при перекладі, відсутністю членування або перестановки членів пропозиції оригіналу, збереженням пунктуації, розбивки на абзаци, застосуванням принципу конкордансу (тобто переклад певного слова завжди одним і тим же відповідністю). Всі ідіоми калькують, будь-які відхилення від букви оригіналу пояснюються у виносках і т.п. [8, 13, 26, 31].
Іншими словами, формальна еквівалентність не передбачає використання при перекладі яких би то не було трансформацій, що на практиці неможливо, оскільки при такій еквівалентності переклад не може бути природним.
Динамічна еквівалентність «орієнтована на реакцію Рецептора» і прагне забезпечити рівність впливу на читача перекладу. Це передбачає адаптацію лексики та граматики, щоб переклад звучав так, «як автор написав би на іншому мові» [13].
Таким чином, можна помітити, що динамічна еквівалентність, що означає, по суті, рівність реакцій рецепторів оригіналу і перекладу, знаходиться найближче до адекватності перекладу.
Не випадково надалі Ю. Найда відмовився від терміна динамічна еквівалентність, замінивши його терміном функціональна еквівалентність [26].
Спроба побудувати типологію еквівалентності, знайти ті щаблі, які ведуть від мінімально можливою до максимальної еквівалентності, а також встановити об'єктивну, обгрунтовану межу, що відокремлює переклад від «непереказу», приводить нас до теорії рівнів еквівалентності (Г. Єгер, А. Д. Швейцер і В. Н. Комісаров).
В.Н. Комісарів розробив універсальну типологію рівнів еквівалентності при перекладі. Пропонована ним теорія рівнів еквівалентності відображає лінгвістичний підхід до перекладу як до процесу перетворень між мовами.
В основі теорії рівнів еквівалентності лежить уявлення про те, що ступінь близькості між оригіналом і перекладом є величиною змінною. В.Н. Комісарів виділяє такі типи еквівалентних відносин між текстами оригіналу та перекладу.
1 Еквівалентність на рівні мети комунікації , яка характеризується найменшою спільністю змісту оригіналу і перекладу.
Під метою комунікації розуміється частина змісту висловлювання, що виражає основну функцію цього висловлювання. Мета комунікації становить дуже важливий елемент загального змісту тексту і має першорядне значення при перекладі. Окремі частини тексту можуть володіти різним ступенем комунікації. Дуже часто такий рівень відноситься до перекладу фразеологізмів, прислів'їв і приказок.
2 Еквівалентність на рівні опису ситуації , яка характеризується трохи більшою спільністю змісту різномовних текстів, тому що в обох текстах йдеться про одне й те ж. У такому перекладі може не бути збіги в лексиці і граматиці, але при цьому описується одна і та ж ситуація, одні й ті ж зв'язку між об'єктами. «The telephone rang and he answered it». У перекладі читаємо: «Задзвонив телефон, і він зняв трубку». Не важко помітити, що тут переклад ближче до оригіналу, ніж у попередньому типі еквівалентності. Такий висновок грунтується на нашому знанні, того, що «зняти трубку» це і означає «відповісти на телефонний дзвінок». І тут у перекладі немає відповідності лексики та граматики оригіналу. Але вже очевидно, що в ньому описується «те ж саме» - одна і та...