бачить у тому, що «учень під керівництвом вчителя бере участь у вирішенні нових для нього пізнавальних і практичних проблем у певній системі, відповідної освітньо-виховним цілям навчального закладу» [16].
На думку Г.К. Селевко - «це така організація навчальних занять, яка передбачає створення під керівництвом викладача проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність учнів по їх вирішенню, в результаті чого і відбувається творче оволодіння професійними знаннями, навичками і вміннями та розвиток розумових здібностей» [26].
Е.Л. Мельникова стверджує, що" проблемне навчання - це тип навчання, що забезпечує творче засвоєння матеріалу через наступні етапи творчості: [21]
· Постановка проблеми.
· Пошук рішення.
· Вираз рішення.
· Реалізація продукту і його оцінювання.
Вона також виділяє чотири рівні проблемного навчання:
· Учитель сам вирішує проблему за активної слуханні та обговоренні учнями.
· Учитель ставить проблему, учні самостійно або під керівництвом вчителя вирішують її (спонукує діалог).
· Учні ставлять проблему, вчитель допомагає її вирішити (підвідний діалог).
· Учні самі ставлять проблему і самі її вирішують.
Для того щоб використовувати технологію проблемного навчання в навчальному процесі початкової освіти, необхідно виконувати умови її виконання. Проблемне навчання доцільно застосовувати тоді, коли:
зміст навчального матеріалу містить причинно-наслідкові зв'язки і залежності і спрямоване на формування понять, законів і теорій;
учні підготовлені до проблемного вивчення теми і вирішують завдання на розвиток самостійності мислення, формування дослідницьких умінь, творчого підходу до справи, тому що для слабких учнів цей метод виявляється важким (це долається диференціацією рівнів проблемності);
у вчителя є час для проблемного вивчення теми, тому що воно вимагає великих витрат часу.
Отже, можна виділити наступні переваги проблемного навчання:
перше, з'являються найбільші можливості для розвитку уваги, спостережливості, активізації мислення та пізнавальної діяльності учнів;
друге, істотне зростання розвитку самостійності, відповідальності, критичності і самокритичності, ініціативності, нестандартності мислення, обережності й рішучості.
Таким чином, проблемне навчання має наступні позитивні моменти:
· вносить свій внесок у формування готовності до творчої діяльності;
· сприяє розвитку пізнавальної активності;
· усвідомленості знань;
· попереджає появу формалізму, бездумності;
· забезпечує більш міцне засвоєння знань;
· робить навчальну діяльність учнів привабливішою. ??
.2 Способи проблемного навчання в початковій школі
Дослідження, проведені в області застосування проблемного навчання в початковій школі, дозволяють виявити взаємозв'язок між більшою ефективністю засвоєння знань і розвитком мислення та використанням у на...