дно до гендерною ідентичністю набуває особливої ??значущості в процесі зіставлення фразеологічних одиниць різних мов, які імпліцитно містять оцінку маскулінності і фемінності на основі національно-культурних уявлень і традицій. Фразеологізми з гендерними лексичними компонентами своєю сукупністю формують гендерні концепти «Чоловік» і «Жінка», виступаючі результатом фразеологічної концептуалізації гендерного фактора мови. Під гендерним концептом ми розуміємо таке понятійно-смислове освіту в свідомості членів соціуму, в якому відображено і зафіксовано за допомогою гетерогенних вербальних засобів етноспецифічний уявлення і знання про чоловіка і жінку як про індивідах, що характеризуються чіткими відмінностями їх соціально-культурного статусу, норм поведінки і ролей , які виконуються в суспільстві.
Аналізуючи національну специфіку фразеологічних одиниць з гендерними лексичними компонентами в англійській і російській мовах, ми виявили, що навіть самі звичайні явища дійсності, у тому числі і гендерні образи жіночності і мужності, викликають у представників різних етносів і культур нетотожні асоціації. Все це і дозволяє говорити про наявність суб'єктивного фактора, предопределяющего національну специфіку семантики та семіотики фразеологічних одиниць, у тому числі з гендерної забарвленням.
З цієї позиції вичленяється група ФЕ, що включає:
) фразеологізми, що відображають такі гендерно зумовлені особливості зовнішності і характеру чоловіків і жінок, які не зазначені в мовній системі інших народів, як, наприклад, у російській мові: молодець/майстер на всі руки; вузьколоба красуня, стара карга, талія в чарочку і т.д.
) фразеологізми, побудовані за фразеологічної моделі, властивої багатьом мовам, але мають в основі різні образи чоловіка і жінки: синя панчоха - характеристика жінки без чарівності, цілком пішла в науку (несхвальне вираз - калька з англ. blue stocking), цей ФЕ відображає здавна існуючу в англійському соціумі ментальну установку, згідно з якою наукою можуть і повинні займатися тільки чоловіки, а жінка-вчений втрачає всі свої жіночні ознаки та якості;
) фразеологізми, в яких актуалізуються жіночі та чоловічі образи, що символізують певні якості і ознаки, розрізняються оцінками, даними їм в іншій мові: солом'яний дружина (так називали дівчину, яка зустрічалася з «чоловіком» на соломі. Потім спокусник кидав її, а сам брав у дружини непорочну дівчину, кинуту ж дівчину називали солом'яною вдовою (калька з нім. Strohwitwe).
Кожна культура, виходячи з історичного досвіду країни, за допомогою певних фразеологічних одиниць відображає градаційну шкалу найбільш цінують або засуджуваних якостей людини. Зіставлення фразеологічних одиниць, що формують гендерні концепти, що характеризують з «гендерної» точки зору людини, дозволяє побачити як загальне, так і специфічне в гендерних оцінках чоловіки і жінки в російській і англійській мовах.
Отже, дослідження гендерно-фразеологічного концепту «Жінка», який зафіксовано в культурно-вербальної пам'яті етносу-носія мови, дозволяє нам зробити наступні висновки: по-перше, на формування національних стереотипів впливає сприйняття жінки та її оцінка соціумом, що знаходить своє відображення в лексичних одиницях, ФЕ і прислів'ях і приказках; по-друге, в ідеальному і негативному образі, наділений багатьма негативними рисами, можна простежити двоїсте сприйняття образу жінки.
Концепти «Чоловік» і «Жінка» займають важливе місце в концептуальній і фразеологічної картинах світу, оскільки пов'язані з гендерним аспектом мови, що дозволяє глибше проникнути в «чоловічу» і «жіночу» субкартіну світу і, таким чином , більш адекватно представити реально існуючі мовні моделі ориентирующего соціальної поведінки чоловіків і жінок.
Висновки
Як спеціальна область науки лингвокультурология виникла в 90-ті роки XX ст. В.А. Маслова визначає лінгвокультурології як «галузь лінгвістики, що виникла на стику лінгвістики і культурології», як «гуманітарну дисципліну, що вивчає втілену в живій національна мова і виявляється в мовних процесах матеріальну і духовну культуру» або як «інтегративну галузь знань, яка вбирає в себе результати досліджень в культурології та мовознавстві, етнолінгвістики та культурної антропології »
Лингвокультурология має ряд специфічних ознак:
вона є дисципліною синтезуючого типу, що займає прикордонне положення між науками, що вивчають культуру і філологію;
основним об'єктом лінгвокультурології є взаємозв'язок мови і культури та інтерпретація цієї взаємодії;
предметом дослідження лінгвокультурології служить духовна і матеріальна культура, вербалізовані артефакти, що формують «мовну картину світу»;
...
