Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Особливості розвитку дрібної моторики у дітей 5-6 років із загальним недорозвиненням мови

Реферат Особливості розвитку дрібної моторики у дітей 5-6 років із загальним недорозвиненням мови





пальців, недосконалістю нервово-м'язової регуляції. Тому величезне значення мають умови, при яких відбувається формування навички. Щоб воно відбувалося найбільш ефективно, необхідні наступні умови: усвідомлений аналіз траєкторій кожного руху, виділення основних орієнтирів руху, включення в загальний контекст діяльності з високою ігровий мотивацією [1, с.76]. Таким чином, у віці від 3 до 7 років найбільш ефективним є формування нових рухових дій при високій мотивації в умовах ігрової діяльності.


1.3 Психолого-педагогічна характеристика дітей з ОНР (III рівень)


Загальне недорозвинення мови у дітей з нормальним слухом і збереженим інтелектом являє собою специфічний прояв мовної аномалії, при якій порушено або відстає від норми формування основних компонентів мовленнєвої системи: лексики, граматики, фонетики. При цьому типовими є відхилення в смисловий і произносительной сторонах мови.

Теоретичне обгрунтування виділення цього стану в особливу категорію серед дітей з порушенням мови було сформульовано проф. Р. Є. Льовиній ??в роботі «Порушення письма у дітей з недорозвиненням мови» в 1961 році. Все різноманіття мовного недорозвинення було представлено в трьох рівнях: відсутність загальновживаної мови; начатки загальновживаної мови; розгорнута мова з елементами фонетичного і лексико-граматичного недорозвитку.

При цьому було відзначено, що виділені рівні не виходять за рамки звичайного шляху мовного розвитку - від елементарних форм до більш складних. Специфічним для відхиляється розвитку є пізній початок цього шляху. При описі характерних рис кожного з виділених рівнів враховувалися наступні положення:

ступеня (рівні) мовного недорозвинення не уявляють собою застиглих утворень;

в кожному рівні можна знайти елементи попереднього і наступного рівнів;

в реальній практиці рідко зустрічаються чітко виражені рівні, так як нові елементи поступово витісняють попередні форми;

у дітей частіше зустрічаються перехідні стани, в яких поєднуються прояви просунутого рівня і ще не зжиті порушення.

Таким чином, було визначено основні тенденції розвитку мови, що визначають характерні риси кожного рівня, які знайшли широке відображення в логопедичних методиках.

Мовна недостатність у дошкільнят може варіюватися від повної відсутності у них загальновживаної мови до наявності розгорнутої мови з вираженими проявами лексико-граматичного і фонетико-фонематичного недорозвинення. Відповідно до цього залишається актуальним умовний розподіл на рівні розвитку, при яких загальним є значне відставання в появі активної мови, обмежений словниковий запас, аграмматізма, недостатність звуковимови і фонематичного сприйняття. Ступінь вираженості названих відхилень дуже різна [15, с.26].

Основний контингент дошкільнят у групах із загальним недорозвиненням мови (ОНР) становлять діти з III рівнем мовного розвитку.

Поза спеціальної уваги до їх мови ці діти малоактивні, в рідкісних випадках є ініціаторами спілкування, недостатньо спілкуються з однолітками, рідко звертаються з питаннями до дорослих, не супроводжують розповіддю ігрові ситуації. Це обумовлює знижену комунікативну спрямованість їхнього мовлення.

Труднощі в оволодінні дітьми словниковим запасом і граматичним ладом рідної мови гальмують процес розвитку зв'язного мовлення і, насамперед, своєчасний перехід від ситуативної форми до контекстної.

У відповідності з принципом розгляду мовних порушень у взаємозв'язку мовлення з іншими сторонами психічного розвитку (Левіна Р. Є. 1968) необхідно проаналізувати і ті особливості, які накладає неповноцінна мовна діяльність на формування сенсорної, інтелектуальної та аффективно-вольової сфери.

Для дітей із загальним недорозвиненням мови III рівня характерний низький рівень розвитку основних властивостей уваги. У деяких з них відзначається недостатня стійкість уваги, обмежені можливості його розподілу [15, с.26].

Мовне відставання негативно позначається і на розвитку пам'яті. При відносно збереженій смислової, логічної пам'яті у таких дітей помітно знижені в порівнянні з нормально промовистими однолітками вербальна пам'ять і продуктивність запам'ятовування. Діти часто забувають складні інструкції (трьох - чотириступінчасті), опускають деякі їх елементи, міняють послідовність запропонованих завдань. Нерідкі помилки дублювання при описі предметів, картинок. Наприклад, дітям пропонується виконати аплікацію: наклеїти на папір макет будиночка (дах - червоного кольору ,, стіна - квадратна, жовта), а поруч - ялиночку з трьох зелених трикутників. На столі перед дітьми розкладені п`ять зелених трикутників і кілька трику...


Назад | сторінка 6 з 24 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Використання казкотерапії у розвитку зв'язного монологічного мовлення у ...
  • Реферат на тему: Дидактична гра як засіб розвитку мовної діяльності дітей із загальним недор ...
  • Реферат на тему: Дидактична гра як засіб розвитку лексичної сторони мовлення у дітей старшог ...
  • Реферат на тему: Особливості розвитку слухоречевой пам'яті у дітей 6 років із загальним ...
  • Реферат на тему: Формування діалогічної мови дітей дошкільного віку із загальним недорозвине ...